Гаряча лінія

Якщо Ви бажаєте повідомити про небажане явище або скаргу на якість продукції, що виникли при застосуванні лікарських засобів компанії «Байєр» в Україні, будь-ласка передайте інформацію своєму лікарю, в Регуляторний Орган.

Також можна надіслати повідомлення на електронну адресу PV_Ukraine@bayer.com, або звернутись на безкоштовну гарячу лінію компанії «Байєр» за телефоном 0 800 4002 19.

закрити

українська/ русский

ЗАЧЕМ НУЖНЫ ВИТАМИНЫ

ВІТАМІНИ

Наш організм неспроможний самостійно виробляти більшість вітамінів, тож ми мусимо отримувати їх із їжі.

AB1B2B5B6B9B12HDCEKPP

В 1913 році було відкрито перший вітамін, з цієї нагоди позначений першою буквою алфавіту — А. детальніше

Вітамін А критично важливий для дитини до і після народження, і часто називається «дитячим». Організм вагітної жінки виробляє з нього кислоту, яка необхідна у хімічному процесі живлення плоду, і зменшує ризик виникнення дефектів. Після народження дитини вітамін А відповідає за її ріст і міцність кісток.

Без вітаміну А людині важко розрізняти кольори і бачити у темряві. Про це знали уже стародавні єгиптяни. Для лікування курячої сліпоти вони закапували в очі витяги з печінки, багатої вітаміном А. Його друга назва – ретинол, від латинського слова retina, тобто «сітківка».

Ретинол необхідний для відновлення тканин шкіри, тому синтетичні аналоги вітаміну А входять у склад багатьох сучасних косметичних засобів. Він допомагає лікувати вугрі, прищі, псоріаз, сонячні опіки і рани.

Вітамін А зміцнює імунний і антиоксидантний захист організму, дає змогу легше переносити інфекційні захворювання і попереджує рак. Вважають, що погане харчування і нестача у крові вітаміну А приводить до частих застуд.

згорнути
  • Безпека прийому

    Будь-яка доза, що перевищує добову потребу, автоматично стає лікувальною і потребує узгодження з лікарем. Але навіть лікувальні дози мають свої максимально допустимі межі.

    Так, разові дози вітаміну А не повинні перевищувати 50000 MО для дорослих і 5000 MО для дітей, добові - 100000 MО для дорослих і 20000 MО для дітей.

    Щоб уникнути вроджених каліцтв у дітей, при вагітності не рекомендується приймати більше 6000 MО вітаміну А на добу. Зокрема, не можна пити риб’ячий жир.

    Плануючи прийом вітаміну А, пам’ятайте про його накопичення у організмі. Через це дуже зростає ризик гіпервітамінозу. Тому лікувальний прийом вітаміну А, звичайно, не продовжується довше одного місяця. Потім потрібно зробити перерву або значно знизити дозу – як порекомендує лікар.

    Обмеження і протипоказання

    Прийом вітаміну А небезпечний і потребує узгодження з лікарем при жовчнокам’яній хворобі, хронічному панкреатиті, гострому і хронічному нефриті, алергічних захворюваннях, під час першого триместру вагітності і якщо у вас проявляються ознаки гіпервітамінозу А, індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість до нього.

    Побічні ефекти

    Якщо ви приймаєте вітамін А, не перевищуючи добової дози, ризик побічних ефектів дуже малий. Дещо частіше вони виникають при зовнішньому використанні мазей і кремів з вітаміном А. Буває подразнення, лущення, почервоніння, сухість шкіри.

    Зовнішні засоби з вітаміном А також можуть викликати підвищену чутливість до сонця. Молоді клітини, що утворилися завдяки ретинолу, гірше переносять ультрафіолетове випромінювання. Щоб шкіра не постраждала, перед виходом на вулицю слід наносити сонцезахисний крем. А краще, проводьте косметичні процедури, пов’язані з використанням вітаміну А, за кілька місяців до пляжного сезону.

    згорнути
  • Харчові джерела

    Готовий вітамін А (ретинол) міститься у всіх тваринних жирах, крім свинячого сала. Особливо багаті на нього риб’ячий жир, печінка, яйця, сир, маргарин, вершкове масло.

    Бета-каротин, з якого організм може синтезувати вітамін А, присутній в зелених або оранжево-червоних фруктах і овочах: моркві, червоному перці, гарбузі, зеленій цибулі, шпинаті, шипшині. Таким чином, вегетаріанці можуть задовольняти свої життєві потреби, хоча для цього їм потрібно більше їсти. Справа у тому, що каротин по своїй вітамінній активності у 3 рази слабший ретинолу.

    Не забувайте, що для нормального засвоєння вітаміну А необхідні жири або білки. Тому натерта для дитини морква з цукром майже не принесе користі, якщо не додати у неї трохи олії.

    Кращі харчові джерела вітаміну А

    Продукт мікрограм в 100 г продукту
    Печінка теляча 39 780
    Печінка ягняти 22 680
    Риб’ячий жир 18 000
    Вершкове масло 815
    Маргарин 780
    Сир (наприклад, чедер) 325
    Яйця 190
    згорнути
  • Пов’язані захворювання

    Гіпо- і авітаміноз

    Причини гіпо- і авітамінозу

    Нестача вітаміну А часто відчувається взимку і навесні, коли ми їмо менше овочів і фруктів. Але причиною можуть також стати хвороби печінки, підшлункової залози, кишечнику або дефіцит у їжі білка і жиру, які допомагають засвоювати цей вітамін.

    Ознаки гіпо- і авітамінозу

    Вітамін А позитивно впливає на шкіру і очі. За ними ж можна робити висновок про його недостачу. Шкірні прояви: вугрові висипання, підвищена сухість, передчасні зморшки, лупа. Людина з дефіцитом вітаміну А виглядає набагато старшою своїх років.

    Очі можуть відреагувати на нестачу вітаміну А слизом і скоринкою у куточках,червонуватою каймою на повіках, сухістю слизової оболонки, відчуттям наявності піску. Але головний симптом дефіциту вітаміну А в організмі – це куряча сліпота. Варто звернути увагу на своє здоров’я, якщо після переходу зі світлого приміщення у темне ваші очі адаптуються довше 7-8 секунд.

    Тривалий дефіцит вітаміну А в дитинстві може зупинити ріст дитини, а у дорослих - призвести до серйозних захворювань: гастриту і коліту, помутнінню рогівки, раку легень, підшлункової та молочних залоз.

    Лікування гіпо- і авітамінозу

    Лікування тяжкого гіповітамінозу, його наслідків і інших хвороб, пов’язаних з дефіцитом вітаміну А, необхідно проводити за рекомендаціями і під контролем лікаря.

    Частіше за все дозування вітаміну А позначають у міжнародних одиницях (МО). Зустрічається також дозування в мкг ретинолу, мкг бета-каротину або еквівалентах ретинолу (ЕР). Розібратися в них допоможе така формула:

    3,33 МО вітаміну А (ретинолу) = 1мкг ретинолу = 1 ЕР = 6 мкг бета-каротину = 10 МО бета-каротину

    У сучасній медичній практиці лікувальні дози вітаміну А при авітамінозах легкої і середньої тяжкості складають:

    • для дорослих 33 000 MО (0,01 г) на добу;
    • для дітей - 1000-5000 MО на добу.

    При захворюваннях шкіри:

    • дорослим - 50000-100000 MО на добу;
    • дітям - 5000-10000 MО на добу.

    Самостійно приймати вітамін А можна для того, щоб запобігти авітамінозу або вилікувати ранні його прояви. Головне при самостійному прийомі будь-яких вітамінів – не перевищувати норми добового споживання, щоб уникнути гіпервітамінозу. У випадку з вітаміном А це особливо важливо для вагітних жінок.

    Гіпервітаміноз

    Вітамін А не розчиняється у воді. Це означає, що його передозування небезпечніше, ніж у будь-якого з водорозчинних вітамінів. Адже їх надлишок може бути виведений з організму з сечею, а надлишок вітаміну А накопичується у печінці, створюючи передумови для майбутніх неприємностей.

    Причини і симптоми гіпервітамінозу

    Причиною гіпервітамінозу може бути одноразове, але значне (у кілька раз) перевищення добової дози. Таке гостре передозування призводить до нудоти і блювання, шлункових розладів, головного болю, підвищення температури.

    Тривалий безконтрольний прийом великих доз вітаміну А може викликати проблеми зі шкірою, випадіння волосся, хронічну втому і порушення сну, потовщення кісток, збільшення печінки і селезінки.

    Гіпервітаміноз А вкрай небезпечний для вагітних, тому що порушує нормальний розвиток плоду. Планувати вагітність рекомендується не раніше, ніж через півроку після припинення прийому препаратів вітаміну А.

    Лікування гіпервітамінозу

    Головний метод лікування гіпервітамінозу А – відміна препаратів з вітаміном А і обмеження споживання багатих вітаміном А продуктів. Але чим довше ви приймали препарат, тим довше будуть зникати прояви гіпервітамінозу. Тому у тяжких випадках може знадобитись внутрішньовенне вливання інфузійних розчинів, сечогінних, гормональних та інших рекомендованих лікарем засобів.

    Існує цілий ряд хвороб, не пов’язаних напряму з дефіцитом вітаміну А, але вони супроводжуються підвищеною потребою організму саме у цьому вітаміні. Частіш за все, це захворювання очей, шкіри, органів травлення.

    згорнути
  • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

    На жаль, висока температура, контакт з повітрям, з залізом і міддю кухонного посуду – все це руйнує вітамін А. Тому ми не можемо бути впевнені у тому, що достатня його кількість потрапляє в організм з їжею.

    згорнути
  • Взаємодія

    Ефект вітаміну А може бути посилено за рахунок прийому в комплексі з іншими вітамінами і мінералами:

    • вітамін Е захищає вітамін А від передчасного окислення, укріплює разом з ним антиоксидантний захист, сприяє всмоктуванню вітаміну А з кишечнику;
    • вітаміни В2 і В3 посилюють ефект вітаміну А при лікування очних хвороб;
    • цинк допомагає перетворенню вітаміну А в активну форму, посилює його ефект при лікуванні хвороб і пошкоджень шкіри, сприяє антиоксидантному захисту.

    Бережіться комбінації вітаміну А з алкоголем, це може посилити навантаження на печінку. Препарати, що знижують рівень холестерину, утруднюють засвоєння вітаміну А. Проносні засоби рослинного походження порушують всмоктування усіх жиророзчинних вітамінів, в тому числі вітаміну А.

    згорнути
  • Норми споживання

    Рекомендовані норми вживання вітаміну А у нашій країні визначені наказом Міністерства охорони здоров’я України N272 від 18.11.1999 р.

    Добова потреба здорових мешканців України у вітаміні А (мікрограми).

    Вік Чоловіки Жінки
    0-3 місяця 400 400
    4-6 місяців 400 400
    7-12 місяців 500 500
    1-3 роки 600 600
    4-6 років 600 600
    6 років (учні) 650 650
    7-10 років 700 700
    11-13 років 1000 800
    14-17 років 1000 1000
    18 років і старше 1000 1000

    Добова потреба у вітаміні А може змінюватись. Наприклад, літня спека, відвідання солярію або необхідність часто проходити рентген значно підвищує потребу у ньому. У жінок, що приймають оральні контрацептиви, потреба у вітаміні А знижується.

    Для порівняння наводимо добову потребу у вітаміні А, розраховану в США (дані Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics”, 10th Edition)

    Вітамін А(мкг на добу)

    Вікова група Добова потреба (мкг)
    Грудні діти
    0-6 міс 375
    7-12 міс 375
    Діти
    1-3 роки 400
    4-6 років 500
    7-10 років 700
    Чоловіки
    11-14 років 1000
    15-18 років 1000
    19-24 роки 1000
    25-50 років 1000
    > 50 років 1000
    Жінки
    11-14 років 800
    15-18 років 800
    19-24 років 800
    25-50 років 800
    > 50 років 800
    Вагітні 800
    Годувальниці 1200
    згорнути
  • Тематичні статті

    Препарати вітаміну А в фокусі безпеки.

    А. П. Вікторов, А. Г. Войтенко, Державний фармакологічний центр МЗ України.

    http://www.provisor.com.ua/archive/2008/N09/viktor_98.php

Вітамін В1 або тіамін - важлива сполука, що відповідає за нормальну роботу нервової системи. детальніше

Через вплив на настрій людини іноді його називають «вітаміном оптимізму». Вітамін В1 сприяє перетворенню поживних речовин в енергію, покращує циркуляцію крові і бере участь у кровотворенні.

Відкритий в результаті вивчення хвороби бері-бері («крайня слабкість» сингальскою), яка вбивала тисячі людей в Південно-Східній Азії. Довгий час її причиною вважали отруєння або інфекцію. Але в 1897 голландський лікар Хрістіан Эйкман пояснив виникнення бері-бері тим, що білий полірований рис витіснив з раціону місцевих мешканців більш дешевий не шліфований. Пізніше з лушпиння, від якого очищали білий рис, був виділений вітамін В1.

Вітамін В1 необхідний людям будь-якої статі і віку, але особливо сильно - дітям в період росту і людям після 50 років.

згорнути
  • Безпека прийому

    Лікувальна доза вітаміну В1 не повинна перевищувати:

    • для дітей до 6 років - 2000 мг за весь курс;
    • для дітей 6-15 років - 3500 мг за весь курс;
    • для дорослих - 300 мг на добу.

    Курс лікування триває 20-30 днів, у важких випадках — до 40 днів.

    Обмеження і протипоказання

    Прийом вітаміну В1 протипоказаний:

    • при гіпервітамінозі В1 будь-якого походження;
    • при алергічних захворюваннях;
    • при індивідуальній непереносимості або підвищеній чутливості.

    Вітамін В1 у лікувальних дозах (від 50 мг/добу) протипоказаний:

    • дітям і підліткам з вегето-судинною дистонією по гіпертонічному типу;
    • дітям і підліткам з підвищеним артеріальним тиском;
    • при захворюваннях, що супроводжуються порушенням функції нирок.

    Внутрішньовенне введення вітаміну В1 дітям заборонено.

    Побічні ефекти

    При внутрішньовенному введенні великих доз можливе пригнічення дихання, тремор, жар, спазм гортані, задишка, висипи на шкірі, зниження артеріального тиску, формування схильності до алергії.

    У людей, що постійно контактують з вітаміном В1 (медичні сестри, працівники фармацевтичних виробництв) часто розвивається контактний дерматит кистей рук і передпліч.

    В цілому, частота побічних ефектів вітаміну В1 не перевищує 2,69%.

    згорнути
  • Харчові джерела

    Вітамін В1 постійно виводиться з організму з сечею. Тому у людини немає запасів, звідки у стресових ситуаціях вона могла б черпати його додаткову кількість. Організму необхідне щоденне надходження вітаміну В1 з їжею, що не завжди можливо.

    Кращими рослинними джерелами вітаміну В1 вважаються висівки, проросла пшениця, горох, гречка, геркулес, пшоно. З горіхів це грецький, фундук, арахіс. З фруктів – апельсини і мандарини. З ягід – суниця, лохина, чорна смородина, обліпиха.

    Серед продуктів тваринного походження найбільш багаті вітаміном В1 свинина, нирки і серце тварин. Його вміст у м’ясі кролика, трісці, баранині, яловичині і курячих яйцях в 10-30 раз менше.

    Дріжджі, особливо пивні, містять так багато тіаміну, що використовуються при лікуванні авітамінозу як додаткове джерело вітаміну В1.

    Вміст вітаміну В1 у деяких харчових продуктах (в мкг на 100 г)

    Продукт мкг вітаміну В1 в 100 г
    Сухі пивні дріжджі 15,6
    Проростки пшениці 2,0
    Овес 0,9
    Свинина 0,8
    Горіхи (наприклад, фундук) 0,4
    Хліб з муки цільного помелу 0,3
    згорнути
  • Пов’язані захворювання

    Гіпо- і авітаміноз

    Причини гіпо- і авітамінозу

    Можливі причини нестачі вітаміну В1 в організмі можуть бути пов’язані з нездоровим способом життя самої людини, але часто від неї не залежать:

    • неправильне харчування з переважанням мучних і зернових продуктів, надмірне споживання чаю, кави, алкоголю;
    • похилий вік і властиве йому зниження здатності засвоювати вітамін В1;
    • підвищена потреба у вітаміні під час і після хвороби, при стресах і фізичних навантаженнях, в період вагітності і годування;
    • хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту у ендокринної системи.

    Ознаки гіпо- і авітамінозу

    Перші сигнали про дефіцит вітаміну В1 подає нервова система. Вона ж понесе найбільші втрати,якщо вчасно не звернути увагу на такі симптоми, як:

    • підвищена роздратованість, плаксивість, депресія;
    • безсоння;
    • погіршення пам’яті і координації;
    • оніміння рук і ніг;
    • мерзлякуватість навіть при кімнатній температурі.

    Прояви гіповітамінозу В1 з боку серцево-судинної системи:

    • задишка навіть при незначному фізичному навантаженні;
    • тахікардія;
    • артеріальна гіпотонія.

    Віддалені наслідки гіпо- і авітамінозу

    За тяжкого авітамінозу B1 розвивається хвороба «бері-бері» з ураженням нервової системи у вигляді поліневритів і паралічів, формуванням серцево-судинної недостатності, хронічних запорів, схильності до набряків.

    Лікування гіпо- і авітамінозу

    Лікування тяжкого гіповітамінозу, його наслідків та інших хвороб, пов’язаних з дефіцитом вітаміну В1, проводиться під наглядом лікаря.

    У сучасній медичній практиці лікувальні дози вітаміну В1 складають:

    • для дорослих — 10 мг 1-3 рази на день;
    • дітям у віці до 3 років — по 5 мг через день;
    • дітям 3-8 років — 3 рази в день через добу;
    • дітям старше 8 років — по 0,01 г 1-3 рази на день.

    Курс лікування зазвичай складає 30 днів.

    Самостійно вітамін В1 можна приймати для профілактики гіповітамінозу і лікування ранніх проявів дефіциту вітаміну В1.

    Гіпервітаміноз

    Причини гіпервітамінозу

    Організм не здатний створювати запаси водорозчинних вітамінів, в тому числі В1, тому його передозування трапляється рідко - при швидкому внутрішньовенному введенні великих доз тіаміну. Це приводить до падіння артеріального тиску, порушення свідомості, розладу дихання.

    Наслідками тривалого введення надмірних доз вітаміну В1 можуть стати розлади ферментних систем печінки, її жирова дистрофія, порушення функції нирок.

    Інші захворювання

    Зв’язок з дефіцитом вітамінів

    Підвищена потреба у вітаміні В1 виникає при порушеннях в роботі тих систем організму, за які він відповідає.

    Застосовується при захворюваннях серцево-судинної системи, таких як міокардит і ендартеріїт. Покращує функції нервової системи при її розладах. В дерматології використовується при лікуванні неврогенних дерматозів, екземи, псоріазу. Гастроентерологами прописується при виразці, гастриті, ентероколіті, гепатиті, панкреатиті і ще цілому ряді хвороб. В ендокринологічній практиці показані при тіреотоксикозі, цукровому діабеті і ожирінні. Необхідний при роботі з сірковуглецем, тетраетилсвинцем і в гарячих цехах.

    згорнути
  • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

    На жаль, через свою нестійкість вітамін В1 легко руйнується при кулінарній обробці. Йому шкодять високі температури і лужне середовище. Якщо вам важливо, щоб разом з блюдами в організм попадав вітамін В1, соліть їх тільки після приготування, не заїдайте солоною і в’яленою рибою, не запивайте чаєм і кавою. В цих продуктах містяться речовини що руйнують вітамін В1.

    згорнути
  • Взаємодія

    Речовини, що посилюють дію вітаміну В1:

    • магнієві препарати;
    • вітаміни В2, В6, С та РР.

    Речовини, що послаблюють дію вітаміну В1:

    • вітамін В6 в великих дозах утруднює перехід вітаміну В1 в активні форми;
    • вітамін В12 посилює алергенну дію вітаміну В1;
    • при змішуванні вітаміну В1 з антибіотиками відбувається їх взаємна нейтралізація;
    • при регулярному застосуванні сечогінних засобів прискорюється вивід вітаміну В1 з організму і можливе виникнення гіповітамінозу;
    • листя чаю і блюда з сирої риби нейтралізують вітамін В1;
    • алкоголь утруднює всмоктування вітаміну В1.
    згорнути
  • Норми споживання

    Рекомендовані норми вживання вітаміну B1 у нашій країні визначені наказом Міністерства охорони здоров’я України N272 від 18.11.1999 р.

    Добова потреба здорових мешканців України у вітаміні В1 (мг).

    Вік Чоловіки Жінки
    0-3 місяця 0,3 0,3
    4-6 місяців 0,4 0,4
    7-12 місяців 0,5 0,5
    1-3 роки 0,8 0,8
    4-6 років 0,8 0,8
    6 років (учні) 0,9 0,9
    7-10 років 1,0 1,0
    11-13 років 1,3 1,3
    14-17 років 1,5 1,2
    18 років і старше 1,6 1,3

    Добова потреба здорових мешканців Європи, на прикладі Великобританії, у вітаміні В1 (мг)

    Вікова група Добова потреба (мг)
    Грудні діти
    0-6 мес
    7-12 мес 0,3
    Діти
    1-3 років 0,3
    4-6 років 0,4
    7-10 років 0,4
    Чоловіки
    11-14 років 0,4
    15-18 років 0,4
    19-24 років 0,4
    25-50 років 0,4
    > 50 років 0,4
    Жінки
    11-14 років 0,4
    15-18 років 0,4
    19-24 років 0,4
    25-50 років 0,4
    > 50 років 0,4
    вагітні ^ дозу
    годувальниці ^ дозу

    Додатковий прийом вітаміну В1 необхідний переважній більшості людей. Особливо тим, хто їсть багато вареної їжі і мучних продуктів, часто п’є чай, каву і алкоголь.

    Потреба у вітаміні В1 підвищується під час будь-якого навантаження на організм: під час хвороби і стресі, при фізичній праці, в період вагітності і годування. Організм людей похилого віку гірше засвоює тіамін, їм рекомендовані підвищене дозування В1.

    згорнути
  • Тематичні статті

    Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

    О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет

    http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін В1

    О.А.Громова, ИВГМА

    http://medi.ru/doc/j01050333.htm

Похідні вітаміну В2 (рибофлавіну) входять до складу багатьох ферментів людського організму, без яких неможливе окислення і відновлення тканин. детальніше

Тому рибофлавін вважається важливим вітаміном для подовження життя. Він сприяє роботі кожної клітини, направляючи енергію на насущні потреби організму.


Вітамін В2:

  • приймає участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів;
  • сприяє утворенню кров’яних клітин;
  • нормалізує стан кишкової мікрофлори;
  • захищає слизові оболонки дихальних шляхів;
  • сприяє утворенню в організмі вітаміну В3;
  • активізує вітамін В6.
  • Крім того, рибофлавін відповідає за поглинання кисню клітинами шкіри, нігтів і волосся, а тому його дефіцит в організмі катастрофічно відображається на зовнішності людини.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Через низьку токсичність вітаміну В2 для нього не існує суворих обмежень по граничному дозуванню. Надлишок рибофлавіну легко виводиться з сечею, однак, перевищувати рекомендовані норми прийому все ж недоцільно.

      Обмеження і протипоказання

      Обмеження і протипоказання для вітаміну В2 не описані.

      Побічні ефекти

      В науковій літератур немає даних про побічні ефекти, що виникають після прийому рибофлавіну внутрішньо. При внутрішньом’язовому введенні може відмічатися підвищена і/або тривала болючість у місці уколу.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Рибофлавін дуже широко розповсюджений в природі. Він є практично у всіх тваринних і рослинних продуктах, але лише деякі з них можна вважати багатими джерелами вітаміну В2.

      Найвища концентрація рибофлавіну – у дріжджах і телячій печінці. Але їмо ми їх не так часто, і в результаті більше всього вітаміну В2 отримуємо з молока і молочних продуктів, м’яса і яєць. Для вегетаріанців його головним джерелом є гречана, вівсяна крупа, горох, проростки пшениці та хліб.

      Вміст вітаміну В2 у деяких харчових продуктах (в мг на 100 г)

      Продукт мг в 100 г
      Дріжджовий екстракт 11
      Печінка теляча 4,2
      Пекарські дріжджі 4,0
      Проростки пшениці 0,72
      Сир 0,4
      Висівки пшениці 0,36
      Яйця 0,35
      Соєві боби 0,27
      Капуста броколі 0,05
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Причиною дефіциту вітаміну В2 може бути неправильне харчування і зловживання алкоголем – він заважає засвоєнню рибофлавіну. В період фізичних навантажень і прийому оральних контрацептивів потреба організму у вітаміні В2 зростає – і в цей час ви також можете відчути його нестачу.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Ознаки нестачі вітаміну В2 легше всього помітити на шкірі і слизовій оболонці: в кутах рота з’являються тріщини і скориночки, запалюється язик, лущиться обличчя, випадає волосся. Все це відбувається на фоні зниження апетиту, слабкості, головного болю і погіршення зору.

      Якщо не почати лікування, авітаміноз В2 може порушити обмін речовин, затримати ріст у дітей і розладнати статеву функцію у дорослих.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Самостійно приймати вітамін В2 можна для профілактики гіповітамінозу і лікування ранніх проявів його дефіциту.

      Лікування тяжких наслідків нестачі вітаміну В2 і пов’язаних з цим хвороб повинно проводитись під наглядом лікаря. При прийомі внутрішньо лікувальна доза така:

      • 2–10 мг в день для дітей, в залежності від віку;
      • 5–10 мг в день для дорослих;
      • в тяжких випадках – 10 мг по 3 рази в день.

      Курс лікування триває 1-1,5 місяці.

      Гіпервітаміноз

      Гіпервітаміноз В2 у клінічній практиці не зустрічається.

      Інші захворювання

      Вітамін В2 застосовується при лікуванні захворювань тих органів і систем організму, за роботу яких він несе відповідальність.

      Серцево-судинна система:

      • недостатність кровообігу;
      • ревматизм.

      Офтальмологія:

      • «куряча сліпота»;
      • кон’юктивіти, ірити, кератити;
      • виразки рогівки, катаракти.

      Дерматологічна практика:

      • рани що не загоюються, виразки, обмороження, опіки.

      Гастроентерологія:

      • загальні порушення харчування;
      • гепатит;
      • хронічний коліт і ентероколіт.

      Ендокринологія:

      • тиреотоксикоз;
      • адісонова хвороба;
      • цукровий діабет;
      • ожиріння.

      Також необхідний при анемії, променевій хворобі, при виробничому контакті з промисловими отрутами і солями важких металів.

      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін В2 дуже стійкий до термообробки і майже не втрачається у процесі звичайного приготування їжі, але руйнується під впливом ультрафіолетового проміння. В прозорій пляшці з молоком, що стоїть на світлі, вміст рибофлавіну за 2-3 години може знизитись на 80%.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • Деякі препарати, що знижують артеріальний тиск, а також стимулюючі функцію щитоподібної залози посилюють перетворення вітаміну В2 в активні форми. У свою чергу, рибофлавін покращує засвоєння заліза і вітаміну В6.

      Несприятлива

      • Заспокійливі і судинорозширювальні засоби пригнічують перетворення вітаміну В2 в активні форми, і організм потребує його в більшій кількості.
      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми вживання вітаміну В2 у нашій країні визначені наказом Міністерства охорони здоров’я України N272 від 18.11.1999 р.

      Добова потреба здорових мешканців України у вітаміні В2 (мг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяця 0,4 0,4
      4-6 місяців 0,5 0,5
      7-12 місяців 0,6 0,6
      1-3 роки 0,9 0,9
      4-6 років 1,0 1,0
      7-10 років 1,2 1,2
      11-13 років 1,5 1,3
      14-17 років 1,8 1,5
      18 років і старше 2,0 2,0

      Добова потреба здорових мешканців США у вітаміні В2 (за Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th edition)

      Вікова група Добова потреба (мг)
      Грудні діти
      0-6 мес 0,6
      7-12 мес 0,5
      Діти
      1-3 років 0,8
      4-6 років 1,1
      7-10 років 1,2
      Чоловіки
      11-14 років 1,5
      15-18 років 1,8
      19-24 років 1,7
      25-50 років 1,7
      > 50 років 1,4
      Жінки
      11-14 років 1,3
      15-18 років 1,3
      19-24 років 1,3
      25-50 років 1,3
      > 50 років 1,2
      вагітні 1,6
      годувальниці 1,8

      Потреба у рибофлавіні збільшується при підвищених фізичних навантаженнях, під час прийому оральних контрацептивів і у людей, що систематично вживають алкоголь.

      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Друга назва вітаміну В5 – пантотенова кислота – походить від грецького слова «повсюди». детальніше

    Це пояснюється широкою розповсюдженістю вітаміну: невеликі його кількості було знайдено практично у всіх харчових продуктах. Втім, заморозка і термічна обробка позбавляють сучасну людину можливості у повній мірі отримати вітамін В5 з їжею.

    Вітамін В5 відіграє важливу роль у процесі вироблення енергії людським тілом. Він входить до складу кофермента А – речовини, задіяної у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Вітамін В5 бере участь у синтезі гормонів і створенні імунітету, сприяє швидкому загоєнню ран, покращує реакцію і підвищує інтелект.

    Вітамін В5 допомагає регулювати важливі окислювально-відновлювальні процеси в організмі. Його нестача сприяє ожирінню. У косметології пантотенову кислоту використовують для боротьби з вуграми, підтримки здоров’я волосся і боротьби зі зморшками.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Максимальні дози вітаміну В5, застосовувані в медицині, не перевищують 15-20 г на добу. Прийом більшої кількості не має сенсу, оскільки надлишок вітаміну виводиться з сечею, не надавши ефекту.

      Обмеження і протипоказання

      Препарати вітаміну В5 (пантотенова кислота, кальцію пантотенат) протипоказані при підвищеній індивідуальній чутливості і підтвердженому гіпервітамінозі.

      Побічні ефекти

      Пантотенат кальцію добре переноситься організмом. При прийомі внутрішньо зрідка можливі неприємні відчуття у шлунку, при внутрішньом’язових ін’єкціях – болючість у місці уколу.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Добову потребу людини у вітаміні В5 може задовольнити нормальне змішане харчування, адже пантотенова кислота міститься у багатьох продуктах тваринного і рослинного походження. Деяка її кількість, до того ж, виробляється мікроорганізмами у кишечнику.

      Особливо багаті вітаміном В5 печінка, нирки, яєчний жовток і хліб з висівками. В концентрованому вигляді вона міститься у пивних дріжджах і бджолиному маточному молочку.

      Вміст вітаміну В5 у деяких харчових продуктах (в мкг на 100 г)

      Продукт мкг в 100 г
      Пекарські дріжджі 11
      Печінка свиняча 5
      Проростки пшениці 2
      Горіхи (наприклад, грецькі) 2
      Курка 1,2
      Овес 1,2
      Яйця 1,3
      Відбивна яловича 1,0
      Соєві боби 0,8
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Причиною дефіциту вітаміну В5 в організмі може стати неправильний раціон, захворювання тонкого кишечнику з синдромом неповного всмоктування або тривале вживання антибіотиків і сульфаніламідів.

      Крім таких розповсюджених симптомів, як підвищена втомлюваність, депресія і нудота, про нестачу вітаміну В5 можуть сигналізувати почервоніння шкіри стоп і болісні відчуття в ногах, особливо вночі.

      Тривалий дефіцит вітаміну В5 призводить до виснаження організму, тяжким нервовим і психічним розладам, ускладнює перебіг будь-яких хвороб.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Лікування важких наслідків нестачі вітаміну В5 повинно проходити під наглядом лікаря.

      • дорослим призначається по 0,1-0,2 г пантотената кальцію 2-4 рази на день;
      • дітям від 1 до 3 років – по 0,005-0,1 г 2 рази на день;
      • дітям від 3 до 14 років – по 0,1-0,2 г 2 рази на день.

      В дерматології вітамін B5 застосовують у великих дозах:

      • для дорослих – по 1,5 г на добу;
      • для дітей – по 0,1-0,3 г 2-3 рази на день.

      Курс лікування триває 20-30 днів. У важких випадках – до 40 днів з наступною перервою.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Надмірне надходження вітаміну B5 в організм разом з їжею або мультивітамінами (в рекомендованій виробником дозі) практично виключено. Тому єдиною причиною гіпервітамінозу B5 може стати тільки тривале безконтрольне використання препаратів, що містять пантотенову кислоту або пантотенат кальцію.

      Признаки гипервитаминоза

      Через низьку токсичність вітаміну B5 клінічні прояви гіпервітамінозу спостерігаються вкрай рідко – це нудота, блювання або діарея.

      Якщо вчасно зупинити вживання пантотенової кислоти, то віддалених наслідків для здоров’я вдасться уникнути. Доповнити лікування гіпервітамінозу можна прийомом препаратів з властивостями сорбентів: активоване вугілля, карбосфер, карболонг, ентеросгель і т.д.

      Інші захворювання

      Зв’язок з дефіцитом вітамінів

      Роль вітамінів у лікуванні

      Крім гіпо- і авітамінозу В5, пантотенова кислота застосовується при лікуванні:

      • поліневритів, невралгій, парестезій;
      • абстинентного синдрому у пацієнтів з алкогольною або наркотичною залежністю;
      • гострого і хронічного бронхіту, бронхіальної астми, туберкульозу;
      • хронічних захворювань печінки, підшлункової залози, шлунково-кишкового тракту;
      • діскінезії і атонії кишечнику;
      • екзем, алергічних уражень шкіри, вугрів;
      • трофічних виразок, опіків;
      • пелюшкового дерматиту;
      • токсикозу вагітних.
      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін В5 дуже чутливий до зовнішнього впливу, тому його активність різко знижується під час зберігання і приготування продуктів. Тепло, сонячні промені, оцет і харчова сода руйнують пантотенову кислоту, а при варці продуктів до 30% її кількості може переходити у воду.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • підвищує ефективність препаратів наперстянки (серцевих глікозидів);
      • зменшує токсичну дію стрептоміцину і інших протитуберкульозних препаратів;
      • покращує засвоєння фолієвої кислоти і калію;
      • посилює дію засобів, що покращують моторику кишечнику (прокінетиків).

      Несприятлива

      • концентрація вітаміну В5 у крові різко знижується під впливом кофеїну, алкоголю і барбітуратів;
      • прийом протеолітичних (руйнуючих білок) ферментів призводить і до руйнування вітаміну В5;
      • при одночасному прийомі сечогінних засобів вітамін В5 швидше виводиться з сечею, не надаючи ефекту.
      згорнути
    • Норми споживання

      В Україні норми споживання вітаміну В5 не встановлені, оскільки його передозування не представляє суттєвої небезпеки для здоров’я.

      Наводимо рекомендовані норми споживання, розраховані для здорових мешканців США (за даними Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics”, 10th Edition).

      Добова потреба у вітаміні В5 (мг)

      Вікова група Добова потреба (мг)
      Грудні діти
      0-6 мес 2
      7-12 мес 3
      Діти
      1-3 років 3-4
      4-6 років 3-4
      7-10 років 4-5
      Чоловіки
      11-14 років 4-7
      15-18 років 4-7
      19-24 років 4-7
      25-50 років 4-7
      > 50 років 4-7
      Жінки
      11-14 років 4-7
      15-18 років 4-7
      19-24 років 4-7
      25-50 років 4-7
      > 50 років 4-7
      вагітні 4-7
      годувальниці 4-7
      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін В6 або піридоксин відноситься до групи водорозчинних вітамінів. Головна функція вітаміну В6 – це стимуляція обміну речовин.детальніше

    Крім того, він приймає участь у створенні кров’яних тілець, перешкоджає розвитку атеросклерозу і покращує роботу серцевого м’яза.

    Як і всі водорозчинні вітаміни, піридоксин виводиться з організму з сечею, тому його запаси повинні регулярно поповнюватись.

    Без піридоксину не засвоюється магній – надзвичайно важливий для нервової системи мінерал. Тому він входить до складу багатьох препаратів для профілактики і лікування дефіциту магнію.

    згорнути
    • Безпека прийому

      При використанні піридоксину у дітей від 12 років і дорослих використовується поняття «адекватний рівень споживання" (2 мг/добу) і "верхній допустимий рівень споживання" (6 мг/добу).

      Курс лікування складає 1-2 місяці.

      При важких захворюваннях під обов’язковим контролем лікаря можливе застосування більш високих доз вітаміну В6 – до 600 мг на добу. Тривалість лікування у таких випадках визначається індивідуально.

      Обмеження і протипоказання

      Протипоказанням до прийому вітаміну В6 може стати індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість. Обов’язково порадьтеся з лікарем, якщо у вас виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, тяжке захворювання печінки або ішемічна хвороба серця.

      Побічні ефекти

      В цілому, споживання піридоксину не викликає побічних ефектів. Зрідка можлива алергія у вигляді висипання на шкірі.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Кращим джерелом вітаміну В6 звичайно є їжа, багата білками. Серед продуктів рослинного походження можна виділити м’ясо курчат, коров’ячу печінку, шинку, морську рибу, яєчний жовток.

      З рослинних джерел найбільш багаті вітаміном В6 неочищені зерна злакових, зелені листові овочі, дріжджі, гречана і пшенична крупи, рис, бобові, морква, авокадо, банан, горіхи, цвітна капуста, кукурудза, картопля, соя. В значній кількості вітамін В6 містять банани і ізюм.

      Вміст вітаміну В6 у деяких харчових продуктах (в мг на 100 г)

      Продукт мг в 100 г
      Проростки пшениці 3,3
      Овес 3,3
      Пекарські дріжджі 2
      Дріжджовий екстракт 1,3
      Курка 1,2
      Скумбрія 1,03
      Печінка свиняча 0,64
      Горіхи (наприклад, фундук) 0,59
      Печінка ягняти 0,49
      Соєві боби 0,38
      Картопля 0,33
      Банани 0,29
      Яйця 0,12
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Причиною нестачі вітаміну В6 може стати один з факторів або, частіше, кілька їх у комплексі:

      • неправильне харчування;
      • фізичні і нервові навантаження, зловживання цигарками і алкоголем;
      • порушення синтезу вітаміну В6 мікрофлорою кишечнику;
      • прийом ліків, котрі пригнічують обмін піридоксину в організмі;
      • робота в несприятливих кліматичних умовах, з отрутами і хімічно шкідливими речовинами;
      • штучне вигодовування дітей коров’ячим молоком або сумішшю з низьким вмістом вітамінів;
      • генетичний дефект ферментів, що забезпечують засвоєння вітаміну В6.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Дефіцит піридоксину, як і всіх вітамінів групи В, спочатку проявляється у підвищеній роздратованості, депресії, безсонні, загальмованості. На обличчі, шиї і під волоссям з’являється дерматит. Знижується апетит, виникає нудота і блювання, особливо у вагітних.

      При тривалому авітамінозі В6 розвиваються тяжкі розлади кровотворення, склеротичні зміни сполучної тканини і судин, порушення психіки (особливо у дітей), епілептичні судоми.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Піридоксин приймають внутрішньо після їжі. У випадках, коли це неможливо, наприклад, при блюванні, вітамін В6 може вводитися підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

      Лікувальні дози:

      • для дорослих 0,02-0,03 г піридоксину 1-2 рази на день;
      • для дітей дозу лікар підбирає індивідуально методом титрування (поступове збільшення початкової дози) в діапазоні від 5 до 600 мг на добу, в залежності від характеру основного захворювання.

      Тривалість курсу лікування складає 1-2 місяці.

      Якщо вводити вітамін В6 за допомогою шприца, то доза складає:

      • для дорослих – 0,05-0,1 г на добу,
      • для дітей – 0,02 г на добу.

      Курс лікування для дорослих складає 1 місяць, для дітей – 2 тижні.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Причиною гіпервітамінозу В6 може стати разовий прийом надмірної (2-6 г) дози піридоксину або вживання вітаміну В6 в дозах,що перевищують добову потребу протягом кількох місяців.

      Про гіпервітаміноз свідчить шкірна алергія у вигляді кропивниці, часте відчуття печії (через підвищення кислотності шлункового соку), оніміння і поколювання в руках і ногах.

      Занедбаний гіпервітаміноз В6 здатен призвести до повної втрати всіх видів чутливості у кінцівках.

      Припинення прийому вітаміну В6 приводить до поступового послаблення симптомів гіпервітамінозу аж до їх зникнення.

      Інші захворювання

      Зв’язок з дефіцитом вітамінів

      Вітамін В6 широко використовується при лікування хвороб шкіри, нервової і травної систем. Серед них:

      • невралгії, неврити, радикуліти;
      • паркінсонізм;
      • мала хорея;
      • хвороба Літла;
      • синдром Мен’єра;
      • тривожність, аутизм, неврози, дитячий енурез;
      • дерматити;
      • оперізуючий лишай;
      • псоріазі;
      • ексудативні діатези;
      • хронічний гастрит, ентерит і панкреатит;
      • ентероколіт,
      • гепатит,
      • хвороби оперованого шлунка,
      • цироз печінки.

      Вітамін В6 також необхідний при цукровому діабеті, розладах кровотворення (анемія, лейкопенія), морській і повітряній хворобі, токсикозах вагітних, годуванні груддю, регулярних заняттях спортом, при введенні великих доз антибіотиків або протитуберкульозних препаратів.

      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Піридоксин швидко руйнується під впливом світла, при контакті з киснем і лужним середовищем (наприклад, маринадом). Дані про його стійкість до високої температури суперечливі.

      Вважається, що готовий хліб містить лише 20% вітаміну В6, який був наявний у неочищеному пшеничному зерні. При заморожуванні втрачається до 25% піридоксину, при консервуванні – до 75%.

      При варці картоплі у воду переходить біля 90% вітаміну В6, що у ній містився. Кращий спосіб його зберегти – запікати картоплю у фользі.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • Прийом препаратів магнію посилює активність вітаміну В6, а вітамін В2 сприяє його кращому засвоєнню. У свою чергу, піридоксин зменшує виведення кальцію і цинку з організму, перешкоджаючи виникненню їх нестачі.

      Несприятлива

      Багато лікарських засобів перешкоджають засвоєнню вітаміну В6 в організмі, зокрема:

      • аміодарон;
      • дезоксипірідоксин;
      • вітамін D у високих дозах;
      • гідралазин;
      • антибіотики у високих дозах;
      • метилксантини (теофілін, теобромін, кофеїн і т.д.);
      • оральні естрогеновмісні контрацептиви (ОК);
      • пеніціламін;
      • препарати або БАД, що містять триптофан, метіонін, цистеїн;
      • протисудомні засоби (виключаючи магнієві і кальцієві препарати);
      • протитуберкульозні засоби;
      • протиепілептичні засоби;
      • алкоголь, наркотичні речовини.

      При використанні будь-якого з цих препаратів потрібно приймати вітамін В6 додатково.

      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну В6 в Україні регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я N272 від 18.11.1999 року

      Добова потреба здорових мешканців України у вітаміні В6 (мг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяці 0,4 0,4
      4-6 місяців 0,5 0,5
      7-12 місяців 0,6 0,6
      1-3 роки 0,9 0,9
      4-6 років 1,1 1,1
      6 років (учні) 1,2 1,2
      7-10 років 1,4 1,4
      11-13 років 1,7 1,4
      14-17 років 2,0 1,5
      18 років і старше 2,0 1,8

      Для порівняння наводимо добові норми, рекомендовані жителям США (за даними Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition).

      Добова потреба здорових мешканців США у вітаміні В6 (мг)

      Вікова група Добова потреба (мг)
      Грудні діти
      0-6 мес 0,3
      7-12 мес 0,6
      Діти
      1-3 років 1,0
      4-6 років 1,1
      7-10 років 1,4
      Чоловіки
      11-14 років 1,7
      15-18 років 2,0
      19-24 років 2,0
      25-50 років 2,0
      > 50 років 2,0
      Жінки
      11-14 років 1,5
      15-18 років 1,6
      19-24 років 1,6
      25-50 років 1,6
      > 50 років 1,6
      вагітні 2,2
      годувальниці 2,1

      Потреба в піридоксині підвищується при прийомі антидепресантів і оральних контрацептивів, під час стресу і підвищених навантажень, а також у курців і людей, які часто вживають алкоголь.

      Підвищені дози вітаміну В6 необхідні хворим на СНІД, гепатити, променеву хворобу.

      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

      ВІТАМІН В6

      О.А. ГРОМОВА, д.м.н., професор, ИвГМА

      http://medi.ru/doc/j01051030.htm

    Вітамін B9 (фолієва кислота) – водорозчинний вітамін, необхідний для росту, кровоносної та імунної систем.детальніше

    Довгі роки він вважався «жіночим вітаміном», однак, сучасні дослідження довели його необхідність і для чоловіків.

    Вітамін B9 регулює розвиток нових клітин організму, що дуже важливо для формування плода, допомагає запобігти передчасним пологам і дефектам розвитку у майбутньої дитини. Він забезпечує своєчасне статеве дозрівання дівчаток і уповільнює настання менопаузи.

    Крім того, фолієва кислота регулює важливі хімічні реакції у людському організмі і забезпечує активність ряду ферментних систем. Вона приймає участь у створенні елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів), в синтезі РНК і амінокислот, покращує функції кишечнику і перешкоджає накопиченню жиру в печінці.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Максимально допустимі норми споживання фолієвої кислоти для здорових людей.

      Вікова група Допустима верхня межа споживання (мікрограм/добу)
      Новонароджені
      0-6 місяців Не визначена (немає даних; передозування при харчуванні неможливе).
      7–12 місяців
      Діти
      1-3 роки 300
      4-8 років 400
      Чоловіки
      9-13 років 600
      14-18 років 800
      19-30 років 1 000
      31-50 років 1 000
      51-70 років 1 000
      > 70 років 1 000
      Жінки
      9-13 років 600
      14-18 років 800
      19-30 років 1 000
      31-50 років 1 000
      51-70 років 1 000
      > 70 років 1 000
      Під час вагітності
      < 18 років 800
      19-30 років 1 000
      31-50 років 1 000
      Під час годування груддю
      < 18 років 800
      19-30 років 1 000
      31-50 років 1 000

      При лікуванні тяжких хвороб під обов’язковим наглядом лікаря можливе застосування більш високих доз – до 600 мг на добу. Тривалість лікування у таких випадках визначається індивідуально.

      Обмеження і протипоказання

      Протипоказаннями до застосування препаратів з вітаміном B9 є:

      • індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість;
      • тромбофлебіти, схильність до тромбозів;
      • цукровий діабет.

      При тривалому вживанні фолієвої кислоти може виникнути дефіцит вітаміну В12. Щоб цього уникнути, потрібно періодично перевіряти рівень його у крові або приймати додатково.

      Побічні ефекти

      Люди, що знаходяться у групі ризику дефіциту вітаміну В12, повинні остерігатися підвищеного споживання вітаміну B9 з харчовими добавками і збагаченими продуктами. Воно може замаскувати діагностику нестачі вітаміну В12, збільшуючи ризик неврологічних проблем.

      До групи людей з підвищеним ризиком нестачі вітаміну В12 відносяться вегетаріанці, люди похилого віку і люди з проблемами травної системи, коли порушено всмоктування поживних речовин.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Кращими джерелами вітаміну B9 є овочі темно-зеленого кольору (шпинат, броколі, капуста, зелена цибуля, зелений горошок, квасоля, чечевиця, спаржа), а також гриби, бобові і морква. З фруктів: дині, абрикоси, банани, апельсини, фініки. Серед продуктів тваринного походження фолієвою кислотою багаті печінка, м’ясо, яєчний жовток, молоко, сир, лосось і тунець.

      Крім надходження з харчових джерел, фолієва кислота синтезується мікроорганізмами у товстому кишечнику.

      Вміст вітаміну В9 у деяких харчових продуктах (в мг на 100 г)

      Продукт мкг в 100 г
      Пекарські дріжджі 400
      Соєві боби 370
      Проростки пшениці 331
      Горох нут 180
      Зелені листові овочі, наприклад, шпинат 150
      Чечевиця 110
      Печінка свиняча 110
      Овес 60
      Горіхи (наприклад, мигдаль) 48
      Хліб з муки цільного помелу 39
      Сир (наприклад, Чедер) 33
      Банани 33
      Апельсини 31
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Причиною дефіцитy вітаміну В9 може стати недостатній вміст фолієвої кислоти у їжі, порушення її синтезу мікрофлорою кишечнику (наприклад, при дисбактеріозі) і підвищена потреба під час вагітності.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Авітаміноз В9 проявляється звичайними для всіх вітамінів групи В симптомами: апатією, втомлюваністю, безсонням, погіршенням пам’яті і різними розладами травлення. Звертають на себе увагу передчасна сивина і яскраво-червоний колір язика.

      Віддалені наслідки гіпо- і авітамінозу

      Дефіцит вітаміну В9 може порушити формування плода і підвищує ймовірність передчасного переривання вагітності. Значна нестача фолієвої кислоти може викликати затримку розумового розвитку дитини, формування тяжких пороків розвитку і швидкий прогрес потенційно смертельної мегалобластичної анемії.

      Вважають, що приблизно 75% випадкам вроджених дефектів можна запобігти, якщо прижимати препарати фолієвої кислоти до початку вагітності.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Рекомендована профілактична добова доза фолієвої кислоти для дорослих – 400 мкг. Під час вагітності добова потреба і, відповідно, профілактична добова доза фолієвої кислоти у жінок подвоюється до 800 мкг.

      З лікувальною метою фолієвую кислоту призначають:

      • дорослим по 5 мг на добу,
      • дітям, в залежності від віку, від 1 до 5 мг на добу.

      Курс лікування триває 20-30 днів.

      При самостійному прийомі важливо не перевищувати норми добового споживання і дотримуватись інших вимог безпеки для запобігання гіпервітамінозу.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Гіпервітаміноз В9 викликає безконтрольний прийом фолієвої кислоти у дозах, що перевищують добову потребу, протягом кількох місяців

      Першими симптомами гіпервітамінозу є розлади травлення і підвищена нервова збуджуваність. Без лікування можуть розвинутись тяжкі ниркові захворювання.

      Лікування гіпервітамінозу

      Припинення прийому фолієвої кислоти приводить до поступового затухання симптомів гіпервітамінозу.

      Інші захворювання

      Зв’язок з дефіцитом вітамінів

      Крім лікування авітамінозів, профілактики зриву вагітності і вроджених вад розвитку дитини, фолієва кислота застосовується при:

      • ентеритах;
      • захворюваннях печінки;
      • розладах кровотворення;
      • атеросклерозі;
      • псоріазі;
      • інтоксикаціях;
      • променевій хворобі;
      • дисплазії шийки матки.
      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      При варці втрати вітаміну B9 досягають 70-90%, при смаженні – 95%, при варці яєць - 50%. Тому максимальну користь можна отримати тільки зі свіжих або приготованих на пару овочів.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • Додатковий прийом біфідобактерій сприяє збільшенню синтезу вітаміну B9 в кишечнику.

      Несприятлива

      • Запаси фолієвої кислоти в організмі виснажуються при регулярному вживанні алкоголю. В свою чергу, тривалий прийом фолієвої кислоти виснажує запаси вітаміну В12.
      • Дефіцит фолієвої кислоти може розвинутись при застосуванні деяких протиепілептичних засобів (барбітурати, похідні гідантоїну), але одночасний прийом великих доз фолієвої кислоти може знижувати ефективність цих препаратів.
      • Розвитку дефіциту вітаміну B9 в організмі сприяє прийом таких препаратів:
        • антиліпідемічні засоби (ліки від атеросклерозу);
        • антиметаболіти (протипухлинні препарати);
        • сульфаніламіди (різновид антибактеріальних засобів);
        • кортикостероїди (гормони кори наднирників);
        • ацетилсаліцилова кислота у великих дозах;
        • естрогени (жіночі статеві гормони);
        • нітрофурани (засоби для лікування інфекцій сечовивідних шляхів);
        • протитуберкульозні засоби.
      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну B9 регулюються в Україні наказом Міністерства охорони здоров’я N272 від 18.11.1999 р.

      Добова потреба здорових мешканців України у фолієвій кислоті (мкг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяці 25 25
      4-6 місяців 40 40
      7-12 місяців 60 60
      1-3 роки 70 70
      4-6 років 80 80
      6 років (учні) 90 90
      7-10 років 100 100
      11-13 років 160 150
      14-17 років 200 180
      18 років і старше 250 200

      Добова потреба здорових мешканців Європи (на прикладі Великобританії) у фолієвій кислоті (мкг)

      Вікова група Добова потреба (мкг)
      Грудні діти
      0-6 міс 50
      7-12 міс 50
      Діти
      1-3 роки 70
      4-6 років 100
      7-10 років 150
      Чоловіки
      11-14 років 200
      15-18 років 200
      19-24 роки 200
      25-50 років 200
      > 50 років 200
      Жінки
      11-14 років 200
      15-18 років 200
      19-24 років 200
      25-50 років 200
      > 50 років 200
      Вагітні ^ дозу
      Годувальниці ^ дозу

      Добова потреба здорових мешканців США у вітаміні B9 (мкг). Дані по Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition.

      Вікова група Добова потреба (мкг)
      Грудні діти
      0-6 міс 25
      7-12 міс 35
      Діти
      1-3 роки 50
      4-6 років 75
      7-10 років 100
      Чоловіки
      11-14 років 150
      15-18 років 200
      19-24 роки 200
      25-50 років 200
      > 50 років 200
      Жінки
      11-14 років 150
      15-18 років 180
      19-24 років 180
      25-50 років 180
      > 50 років 180
      Вагітні 400
      Годувальниці 280

      Під час вагітності організм жінки виводить в 4-5 раз більше вітаміну B9, ніж звичайно. Він не накопичується в організмі, і його запас необхідно поповнювати щоденно.

      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    В12 — найскладніший за структурою з вітамінів. Лише він містить у своєму складі рідкісний елемент кобальт. детальніше

    Вітамін В12 (кобаламін, ціанокобаламін) також відомий як «червоний вітамін». Він накопичується переважно в печінці і нирках тварин, і не знайдений у жодному продукті рослинного походження.

    Американський лікар Вільям Мерфі першим виявив, що харчування печінкою лікує хворих на анемію собак. Джордж Вілл і Джордж Майнот змогли виділити з печінки корисну речовину – вона отримала назву вітаміну В12. Всі троє у 1934 році отримали Нобелівську премію з медицини.

    Головні функції вітаміну В12 - це допомога в перетворенні з’їдених людиною продуктів у енергію і участь у створені червоних клітин крові.

    Крім того, вітамін В12:

    • захищає від руйнування нервові волокна;
    • попереджає жирову інфільтрацію печінки;
    • посилює імунітет;
    • покращує емоційні й пізнавальні здібності людини, запобігає депресії і слабоумству;
    • регулює сон;
    • допомагає при пониженому тиску;
    • підтримує нормальний вміст сперматозоїдів.
    згорнути
    • Безпека прийому

      Гранично допустимі дози для вітаміну В12 не встановлені. Рекомендований курс лікування - до 30 днів з наступною перервою на 1-2 місяці.

      Обмеження і протипоказання

      Протипоказанням для прийому препаратів з вітаміном В12 є індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість, схильність до тромбозів, підвищений вміст еритроцитів і гемоглобіну у крові.

      Пацієнти зі стенокардією можуть застосовувати ціанокобаламін тільки за згодою лікаря.

      Побічні ефекти

      Можливі побічні ефекти застосування препаратів з вітаміном В12:

      • кропив’янка у людей, схильних до алергії;
      • підвищена нервова збуджуваність;
      • застійна серцева недостатність, набряк легень;
      • тромбоз периферійних судин;
      • дуже рідко – анафілактичний шок.
      згорнути
    • Харчові джерела

      Незначна кількість ціанокобаламіну може міститися в таких рослинних продуктах як морська капуста, соя и соєві продукти, дріжджі, хміль. Однак, останні дослідження показали, що там він присутній у формі, котру людський організм не може засвоїти. Відповідно, вегетаріанці можуть отримувати вітамін В12 лише з вітамінних препаратів або збагачених продуктів.

      Для інших людей джерелом вітаміну В12 є продукти тваринного походження. Більше всього ціанокобаламіну знаходять у нутрощах тварин: печінці, нирках, серці. Досить багато його у лососі, сардинах і крабах, в нежирному сухому молоці в яєчному жовтку. Середня кількість вітаміну знаходиться у м’ясі, в лімбургскому сирі і в камамбері. Є він також у рідкому молоці, чедері і селянському сирі.

      Вміст вітаміну В12 у деяких харчових продуктах (в мкг на 100 г)

      Продукт мкг в 100 г
      Печінка свиняча 26
      Нирки свинячі 15
      Скумбрія 6
      Свинина 2
      Яловичина 2
      Риба 2
      Яйця 1,1
      Сир Чедер 1,1
      Молоко цільне 0,4
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Основними причинами виникнення нестачі вітаміну В12 вважають:

      • вегетаріанство, дефіцит продуктів тваринного походження в раціоні;
      • тривалий прийом великих доз фолієвої кислоти;
      • підвищена потреба у вітаміні В12 у вагітних, людей похилого віку, хворих на СНІД, а також пацієнтів з хронічною діареєю.

      Першими симптомами дефіциту вітаміну В12 стають хронічна втома, роздратованість і депресія. Крутиться і болить голова, дзвенить у вухах. Проявляються різноманітні розлади травлення, передусім запори. Медичне обстеження може виявити збільшення печінки і анемію.

      Якщо не задовольнити потребу організму у вітаміні В12, це може нанести значну шкоду мозку і нервовій системі у вигляді тяжких неврологічних розладів з порушенням дихання, галюцинаціями і втратою пам’яті. Ймовірне виникнення виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Самостійно приймати препарати з вітаміном В12 можна для профілактики і усунення ранніх проявів його нестачі. З лікувальною метою його призначає лікар:

      • дорослим по 0,1-0,2 мг один раз на 2 дні підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно;
      • дітям внутрішньо за пів години до їжі, попередньо розчинивши у кип’яченій воді 0,2-0,5 мг, по 2-5 рази на день.

      При прийомі внутрішньо вітамін В12 погано всмоктується, однак, його засвоєння можна покращити шляхом одночасного прийому фолієвої кислоти (вітаміну В9).

      Курс лікування триває від 7 до 30 днів.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Довготривалий безконтрольний прийом вітаміну В12 у дозах, що перевищують добову потребу, може призвести до набряку легень, серцевої недостатності, тромбозу судин і навіть анафілактичного шоку. Першими симптомами гіпервітамінозу В12 є підвищена нервова збуджуваність, прискорене серцебиття, болі у області серця і кропив’янка.

      Гіпервітаміноз В12 лікується припиненням прийому ціанокобаламіну, призначенням протиалергійних засобів, у важких випадках – інтенсивною терапією в спеціалізованому відділені.

      Інші захворювання

      Зв’язок з дефіцитом вітамінів

      Вітамін В12 застосовується при лікуванні захворювань нервової системи (склероз, радикуліт, поліомієліт, енцефаломієліт, ДЦП і т.д.), хворобах печінки, підшлункової залози і різноманітних анеміях. А також при променевій хворобі, після перенесених інфекцій у новонароджених і недоношених дітей і при тривалому прийомі фолієвої кислоти (вітаміну В9).

      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін В12 незначно руйнується під впливом світла і високих температур. Однак, до 70% його можна втратити, зливаючи під час приготування їжі м’ясні соки і воду.

      Тривала стерилізація може зруйнувати більшу частину вітаміну В12, що міститься у молоці. Щоб уникнути авітамінозу, неможна робити таке перестерилізоване молоко єдиним або основним продуктом харчування дитини.

      згорнути
    • Взаємодія

      Засвоєння вітаміну В12 покращується у комбінації з кальцієм, але погіршується при одночасному прийомі препаратів калію, антиліпідемічних засобів, гормонів кори наднирників, протитуберкульозних препаратів. Вітамін С, залізо, мідь знижують активність вітаміну В12, а сам він здатен посилити алергію на вітамін В1.

      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну В12 в Україні регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я України N272 від 18.11.1999 р.

      Добова потреба здорових мешканців України у вітаміні В12 (мкг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяці 0,5 0,5
      4-6 місяців 0,5 0,5
      7-12 місяців 0,6 0,6
      1-3 роки 0,7 0,7
      4-6 років 1,0 1,0
      6 років (учні) 1,2 1,2
      7-10 років 1,4 1,4
      11-13 років 2,0 2,0
      14-17 років 2,0 2,0
      18 років і старше 3,0 3,0

      Для порівняння наводимо добову потребу здорових мешканців США (за даними Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition)

      Вітамін В12 (мкг)

      Вікова група Добова потреба (мкг)
      Грудні діти
      0-6 міс 0,3
      7-12 міс 0,5
      Діти
      1-3 роки 0,7
      4-6 років 1,0
      7-10 років 1,4
      Чоловіки
      11-14 років 2,0
      15-18 років 2,0
      19-24 роки 2,0
      25-50 років 2,0
      > 50 років 2,0
      Жінки
      11-14 років 2,0
      15-18 років 2,0
      19-24 років 2,0
      25-50 років 2,0
      > 50 років 2,0
      Вагітні 2,2
      Годувальниці 2,1

      Потреба у ціанокобаламіні збільшується при вживанні алкоголю і курінні, вегетаріанстві, у вагітних, людей похилого віку, хворих на СНІД, а також пацієнтів з хронічною діареєю.

      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін С (аскорбінова кислота) – однин з найвідоміших засобів, що застосовуються в медицині. детальніше

    Хоча його роль у боротьбі з застудою зараз піддається сумніву, ніхто не заперечує важливість аскорбінової кислоти для підтримки імунітету.

    Серед інших його корисних властивостей відзначимо участь у синтезі сполучної тканини, засвоєнні заліза і антиоксидантному захисті. Вітамін С також регулює згортання крові, стимулює кровотворення, допомагає виводити токсичні мінерали і посилює дію інших вітамінів.

    Вітамін С – важливий компонент для косметології. Він підтримує тонус шкіри, бореться з вільними радикалами, пом’якшує дію алергенів і укріплює стінки судин.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Експерти Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я використовують поняття безумовно допустимої добової дози вітаміну С, яка не перевищує 2,5 мг на 1 кг ваги тіла, і умовно допустимої дози вітаміну С, що складає 7,5 мг на 1 кг ваги.

      Рекомендована тривалість курсу лікування – до 30 днів з наступною перервою в 1-2 місяці.

      Обмеження і протипоказання

      Дози аскорбінової кислоти потрібно обмежувати при схильності до підвищеного тромбоутворення і тяжких формах цукрового діабету. Протипоказанням до її застосування може стати індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість.

      Побічні ефекти

      Якщо вітамін С приймають у рекомендованих дозах, ризик виникнення побічних ефектів дуже малий. Можливі поодинокі випадки алергії у схильних до неї людей.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Хоча незначна кількість вітаміну С може міститися у молоці і м’ясних субпродуктах, його основне джерело – це рослини. В таблиці ми вказуємо овочі і фрукти, найбільш багаті аскорбіновою кислотою. Однак не варто забувати, що концентрація вітаміну в конкретному плоді залежить також від сорту, ґрунту і ступеню зрілості.

      Вміст вітаміну С у деяких харчових продуктах (в мг на 100 г)

      Назва харчових продуктів Кількість аскорбінової кислоти Назва харчових продуктів Кількість аскорбінової кислоти
      Овочі Фрукти і ягоди
      Червоний перець 250 Сушена шипшина До 1500
      Зелений солодкий перець 125 Чорна смородина 250
      Хрін 110-200 Садова суниця 60
      Кольорова капуста 75 Апельсини 50
      Щавель 60 Лимони 50
      Редис 50 Смородина 40
      Білокачанна капуста 40 Аґрус 40
      Помідори 35 Мандарини 30
      Шпинат 30 Яблука («Антонівка») 30
      Зелена цибуля 27 Малина 25
      Молода картопля 25 Диня 20
      Квашена капуста 20 Журавлина 15
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Якщо людина їсть мало рослинної їжі, часто переживає стрес і хворіє, в її організмі може виникнути нестача вітаміну С.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Симптоми дефіциту аскорбінової кислоти дуже неприємні:

      • кровоточать ясна;
      • дуже легко виникають синяки і підшкірні крововиливи;
      • випадає волосся і зуби;
      • погано загоюються рани;
      • відчувається млявість і дратівливість.

      Віддалені наслідки гіпо- и авітамінозу

      Тяжкий гіповітаміноз С в медицині відомий під назвою «цинга». Вона згадується ще у єгипетських папірусах і у Старому заповіті. В середині XVIII сторіччя британський лікар Лінд і капітан Джеймс Кук довели, що апельсини і лимони можуть врятувати моряків від повальної смертності під час плавання. Але тільки в 1932 році було встановлено, що пояснюється це вмістом у них аскорбінової кислоти.

      Спочатку цинга вражає ясна – вони опухають і кровоточать. Потім розхитуються і випадають зуби. Відбуваються крововиливи в шкіру, у м’язи, окістя, а в тяжких випадках – і у внутрішні органи. При відсутності лікування падає артеріальний тиск, виникає важка серцева недостатність та інші ускладнення, що призводять до смерті.

      Лікування гіпо- и авітамінозу

      Для лікування тяжкого гіповітамінозу С необхідно їсти багаті вітаміном С продукти і приймати препарати аскорбінової кислоти внутрішньо або ін’єкціями 4 рази на добу по 250 мг. Доза зберігається до зникнення кровоточивості (звичайно 2 — 4 тижні), а згодом поступово зменшується. У дітей початкова добова доза складає 100—300 мг.

      Для зменшення запалення ротової порожнини її полощуть слабким розчином марганцівки, перекису водню або масляними розчинами вітамінів А і Е. Проти анемії призначають препарати заліза, вітаміну В12. При наявності м’язових крововиливів і обмежень рухливості суглобів проводять фізіотерапевтичні процедури і призначають лікувальну гімнастику.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Багато людей звикли вважати вітамін С зовсім безпечним, а тому з його допомогою намагаються не тільки запобігати, але й лікувати ГРЗ і грип. Суспільна думка до цих пір знаходиться під враженням від теорій хіміка Лайнуса Полінга. Він вважав, що високі дози вітаміну С захищають людину від багатьох хвороб, у тому числі онкологічних, і пропонував підвищити денну норму аскорбінової кислоти в 100-200 разів.

      Теорія Полінга не підтвердилась, зате є докази виникнення небажаних реакцій після прийому надмірних доз вітаміну С.

      Ознаки гіпервітамінозу

      До найбільш ранніх проявів надлишку вітаміну С відносяться діарея, пошкодження зубної емалі і симптоми дефіциту вітаміну В1.

      В запущених випадках руйнуються клітини крові, з’являються язви на слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, посилюється схильність до тромбозів і ускладнюється перебіг цукрового діабету.

      Лікування

      Під час лікування гіпервітамінозу С потрібно максимально скоротити споживання продуктів з аскорбіновою кислотою, багато пити, приймати сечогінні засоби і ентеросорбенти (активоване вугілля, карбосфер, карболонг, ентеросгель).

      Роль вітаміну С в лікуванні

      Аскорбінова кислота застосовується, коли виникає підвищена потреба у вітаміні С:

      • в період росту дитини, у вагітних і годувальниць, при тяжких фізичних навантаженнях і перевтомі;
      • коли зимою підвищується ризик інфекційних захворювань;
      • при інфекційних захворюваннях і отруєннях;
      • коли погано загоюються рани і переломи;
      • при дистрофії;
      • при кровотечах і передозуванні антикоагулянтів;
      • при захворюваннях печінки та хворобі Аддісона.
      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін С може руйнуватися під впливом тепла, світла і кисню. Тому для його збереження велике значення має правильна кулінарна обробка. Головне, не залишайте почищені овочі довго на повітрі – відразу кладіть їх у киплячу воду або на сковороду.

      Збереження вітаміну С при кулінарній обробці

      Назви страв Збереження вітаміну у порівнянні з вихідною сировиною в %
      Картопля, що варилася 25-30 хвилин в шкірці 75
      Очищена картопля, що варилась 25-30 хвилин 60
      Картопляний суп 50
      Щі з кислої капусти (1 година варки) 50
      Відварна морква 40
      Смажена картопля 35
      Щі, що 3 години простояли на гарячій плиті при 70-75° 20
      Картопляне пюре 20
      Тушкована капуста 15
      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • Вітамін С зберігає активність вітамінів А, Е, В1, В2, В5, В9, сприяє засвоєнню кальцію і заліза, посилює дію норадреналіна і запобігає небажаним ефектам гормонів кори наднирників.

      Несприятлива

      • При ін’єкціях аскорбінова кислота несумісна у одному шприці з іншими лікарськими засобами. У великих дозах вона знижує активність вітаміну В12 і прискорює виведення багатьох ліків з сечею, що потребує збільшення їх дозувань. В свою чергу, втрати вітаміну С збільшуються в період прийому ацетилсаліцилової кислоти.
      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну C в Україні регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я N272 від 18.11.1999 року

      Добова потреба здорових громадян України у вітаміні С (мг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяця 30 30
      4-6 місяців 35 35
      7-12 місяців 40 40
      1-3 роки 45 45
      4-6 років 50 50
      6 років (учні) 55 55
      7-10 років 60 60
      11-13 років 75 70
      14-17 років 80 75
      18 років і старше 80 70

      Для порівняння наводимо норми, рекомендовані у США (за Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition)

      Добова потреба здорових мешканців США у вітаміні C (мг)

      Вікова група Добова потреба (мг)
      Грудні діти
      0-6 міс 25
      7-12 міс 30
      Діти
      1-3 роки 30
      4-6 років 30
      7-10 років 35
      Чоловіки
      11-14 років 40
      15-18 років 40
      19-24 роки 45
      25-50 років 45
      > 50 років 45
      Жінки
      11-14 років 40
      15-18 років 40
      19-24 років 45
      25-50 років 45
      > 50 років 45
      Вагітні 50
      Годувальниці 70

      Враховуйте, що добова потреба людини у вітаміні С може збільшуватись на 30-50% від важкості виконуваної роботи, складних кліматичних умов, шкідливих звичок, а також під час прийому оральних контрацептивів і вагітності.

      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін D – це загальна назва цілої групи речовин (D, D2, D3, D4, D5, D6), частина з яких потрапляє у організм з їжею, а інші виробляються у ньому під дією сонячних променів. детальніше

    Людині вони необхідні для підтримки необхідного рівня мінеральних речовин.

    Функції вітаміну D:

    • сприяє засвоєнню кальцію і фосфору, регулює їх рівень у крові і надходження в кістки та зуби;
    • посилює імунний захист;
    • бере участь у регуляції функцій щитоподібної залози;
    • захищає від очних, зубних і шкірних захворювань;
    • підтримує нормальне згортання крові;
    • допомагає відновленню захисних оболонок нервів;
    • протидіє остеопорозу і прискорює загоєння переломів.
    згорнути
    • Безпека прийому

      При лікуванні рахіту у дітей першого року життя допускається прийом не більш 40 000 МО на добу протягом місяця. У дорослих (частіш за все при лікування гіпопаратиреозу) – не більше 100 000 МО на добу протягом місяця. Перевищення цих обмежень гарантовано приводить до розвитку гіпервітамінозу.

      Обмеження і протипоказання

      Препарати вітаміну D протипоказані при таких станах, як:

      • підвищений вміст кальцію у крові;
      • активні форми туберкульозу легень;
      • виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки;
      • гострі і хронічні захворювання печінки і нирок;
      • органічні ушкодження серця.

      Не рекомендується приймати вітамін D без препаратів кальцію.

      Побічні ефекти

      Побічні ефекти вкрай рідко виникають при прийомі вітаміну D в рекомендованих дозах. Поодинокі випадки алергії можливі у схильних до неї людей.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Кращими природними джерелами вітаміну D є риб’ячий жир і морська риба: сардини, оселедець, лосось, скумбрія. Але українці більшу його частину отримують з інших жирів тваринного походження: яєчного жовтка, вершкового масла і м’яса.

      Невітамінізовані молочні продукти містять незначну кількість вітаміну D і не здатні покрити потребу у ньому. Крім того, в молоці міститься багато фосфору, що перешкоджає засвоєнню вітаміну D.

      Невелика кількість вітаміну D містить зелень – люцерна, хвощ, кропива, петрушка – а в горіхах і фруктах його немає взагалі.

      Вміст вітаміну D в деяких харчових продуктах (мкг на 100 г)

      Продукт мкг в 100 г
      Риб’ячий жир 210
      Лосось (після нересту) 25
      Консервований лосось 13
      Скумбрія 8
      Консервовані сардини 8
      Яйця 2
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Якщо ви часто знаходитесь на сонці і шкіра отримує достатню кількість ультрафіолетового проміння, організм може самостійно виробити достатню кількість вітаміну D. Однак це рідко буває можливим у країнах з помірним кліматом. До того ж, кількість виробленого вітаміну D може різко зменшити забруднена атмосфера, вік і нічний спосіб життя.

      Причиною недостачі вітаміну D може стати дефіцит у раціоні жирів і білків тваринного походження (наприклад, у вегетаріанців); алкоголізм; захворювання печінки, нирок, щитоподібної залози; епілепсія; синдром зниженого всмоктування жирів.

      Організм недоношених дітей або тих що народилися з невеликою вагою не в змозі забезпечити нормальне вироблення вітаміну D, а з грудним молоком його поступає недостатньо.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Ранніми проявами гіповітамінозу D вважають:

      • втрату апетиту, зниження ваги;
      • відчуття печії в роті і в горлі;
      • безсоння;
      • погіршення зору;
      • неспокій і роздратованість у дітей.

      Тривалий дефіцит вітаміну D і зв’язані з ним порушення засвоєння кальцію, магнію, фосфатів призводить до розм’якшення і викривлення кісток. Це викликає рахіт у дітей і остеопороз у дорослих.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Самостійно приймати препарати з вітаміном D можна для профілактики гіповітамінозу і лікування його ранніх проявів. Дуже важливо при цьому дотримуватись рекомендованих норм застосування. Жиророзчинний вітамін D не виводиться з сечею, а його надлишкове накопичення в організмі може призвести до не менш серйозних наслідків, ніж нестача.

      Використання вітаміну D в лікування частіше за все пов’язано з рахітом або його профілактикою. В усіх випадках прийом проводиться під обов’язковим контролем лікаря.

      Вітамін D може дозуватися в мікрограмах (мкг) або міжнародних одиницях (МО):

      • 1 МО = 0,025 мкг
      • 1 мкг = 40 МО холекальциферолу (вітамін D3).

      Для лікування рахіту призначають 2000-5000 MО щоденно протягом 30-45 днів з наступною перервою не менше місяця. При необхідності курс лікування повторюють.

      Вітамін D призначають:

      • вагітним жінкам для запобігання рахіту у дітей на 30-32 тижнях вагітності дрібними дозами протягом 10 днів, всього на курс 400000-600000 MО
      • матерям-годувальницям – по 500 MО щоденно з перших днів годування і до початку використання препарату дитиною;
      • дітям з груп ризику для профілактики рахіту – з 3-тижневого віку, загальна доза на курс – 300000 MО, тривалість курсу і добова доза визначаються лікарем.

      При лікуванні великими дозами препаратів вітаміну D рекомендується одночасно призначати вітамін А, а також аскорбінову кислоту і вітаміни групи В.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Вітамін D є жиророзчинним, і його надлишок схильний накопичуватися в організмі. Тому ризик гіпервітамінозу D значно вище, ніж у водорозчинних вітамінів.

      До ранніх проявів надлишку вітаміну D відносяться:

      • слабкість, втрата апетиту, нудота, блювання, запори, діарея;
      • різкі болі в суглобах, головні і м’язові болі;
      • лихоманка, підвищення артеріального тиску, судоми, уповільнення пульсу, утруднене дихання.

      Тривале застосування вітаміну D у підвищених дозах або його одноразове використання у надвисокій дозі може викликати:

      • порушення структури кісток з розвитком остеопорозу;
      • відкладання солей кальцію у судинах і клапанах серця;
      • відкладання солей кальцію у нирках, в легенях, у кишечнику і значне порушення функцій цих органів.

      Лікування гіпервітамінозу

      Лікування гіпервітамінозу D проводиться під контролем лікаря, при необхідності – у стаціонарі.

      Застосовуються рясне питво, сечогінні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, карбосфер тощо), вітаміни А і Е. В раціоні обмежується частка багатих вітаміном D продуктів: вершкового масла, курячих яєць, рибної печінки.

      При значному підвищенні концентрації кальцію у крові призначаються препарати кальцитоніну і/або інші лікарські засоби, що зменшують розсмоктування кісткової тканини.

      Інші захворювання

      Роль вітамінів у лікуванні

      Крім профілактики і лікування гіповітамінозів – передусім, рахіту – підвищені дози вітаміну D потрібні при таких станах:

      • переломи, остеопороз, остеомієліт, остеомаляція, остеодистрофія ниркового походження;
      • порушення функції паращитоподібних залоз;
      • артрит;
      • псоріаз і геморагічний діатез;
      • хронічні гастрити, панкреатити, захворювання кишечнику;
      • алергічні захворювання;
      • пери- і постменопауза, а також для підвищення імунітету.
      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін D відносно стійкий у продуктах – зберігання і обробка незначно знижують його активність. Однак, вітамін швидко руйнується в лужному середовищі (наприклад, при додаванні соди).

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • Вітаміни А, Е, С, В1, В2, В6 і пантотенова кислота посилюють ефект вітаміну D при лікуванні рахіту, а вітамін Е сприяє нормальному обміну вітаміну D в печінці.

      Несприятлива

      • прийом проносних перешкоджає всмоктуванню і нормальному обміну вітаміну D;
      • гормони кори наднирників (кортикостероїди) і антацидні (протикислотні) засоби сприяють виведенню вітаміну D з організму;
      • барбітурати, дифенін і деякі протитуберкульозні препарати порушують нормальний обмін вітаміну D, кальцію і фосфору;
      • вітамін D може знижувати ефективність сердечних глікозидів (препаратів наперстянки);
      • прийом вітаміну D в значних дозах може призводити до дефіциту заліза.
      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну D в Україні регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я 272 від 18.11.1999 г.

      Добова потреба здорових людей у вітаміні D (мкг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяця 8 (320 МО) 8 (320 МО)
      4-6 місяців 10 (400 МО) 10 (400 МО)
      7-12 місяців 10 (400 МО) 10 (400 МО)
      1-3 роки 10 (400 МО) 10 (400 МО)
      4-6 років 10 (400 МО) 10 (400 МО)
      6 років (учні) 2,5 (100 МО) 2,5 (100 МО)
      7-10 років 2,5 (100 МО) 2,5 (100 МО)
      11-13 років 2,5 (100 МО) 2,5 (100 МО)
      14-17 років 2,5 (100 МО) 2,5 (100 МО)
      18 років і старше 2,5 (100 МО) 2,5 (100 МО)

      Для порівняння наводимо норми, рекомендовані жителям США (за даними Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition).

      Добова потреба здорових мешканців США у вітаміні D (мкг).

      Вікова група Добова потреба (мкг)
      Грудні діти
      0-6 міс 7,5
      7-12 міс 10
      Діти
      1-3 роки 10
      4-6 років 10
      7-10 років 10
      Чоловіки
      11-14 років 10
      15-18 років 10
      19-24 роки 10
      25-50 років 5
      > 50 років 5
      Жінки
      11-14 років 10
      15-18 років 10
      19-24 років 10
      25-50 років 5
      > 50 років 5
      Вагітні 10
      Годувальниці 10
      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали - висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

      Вітамін D (ергокальциферол, холекальциферол)

      О.А. Громова, професор кафедри фармакології і клінічної фармакології ГОУ ВПО «Ивановская государственная медицинская академия» Росздрава, науковий консультант Російського центра співробітництва Інституту мікроелементів ЮНЕСКО, д-р мед. наук

      http://medi.ru/doc/j01070524.htm

    Вітамін Е об’єднує у собі вісім хімічних сполук. Так само, як найбільш розповсюджену і активну з них, його часто називають токоферолом. детальніше

    Цей термін походить від грецьких слів «дітонародження» і «приносити», підкреслюючи важливу роль вітаміну Е у розмноженні людей і тварин.

    Вітамін Е бере участь у синтезі гормонів, що відповідають за роботу статевих залоз. Він нормалізує процес запліднення й розвитку зародка, охороняє від викиднів і передчасних пологів.

    Друга важлива роль вітаміну Е – захист жирів від окислення. Його молекула перехоплює вільні радикали й перетворює їх у безпечну речовину, яка може бути виведена з сечею. Без вітаміну Е в нашому тілі відбулося б те ж саме, що трапляється з залишеним на світлі маслом. Воно прогіркне.

    Крім того, токоферол підтримує імунітет, приймає участь в кровотворенні, запобігає появі тромбів, забезпечує нормальне функціонування мускулатури і має антиканцерогенний ефект.

    Для жінок важлива властивість вітаміну Е зберігати молодість шкіри. Він прискорює оновлення клітин і захищає від ушкодження сонячними променями, знімає запалення і сприяє загоєнню ран. Тому токоферол входить до складу багатьох косметичних засобів для догляду за обличчям і руками.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Максимально допустимі дози вітаміну Е для прийому протягом 5-7 днів за даними Національного інституту здоров’я США.

      Вік (років) Чоловіки Жінки Вагітність Лактація
      1-3 200 мг (300 МO) 200 мг (300 МO)
      4-8 300 мг (450 МO) 300 мг (450 МO)
      9-13 600 мг (900 МO) 600 мг (900 МO)
      14-18 800 мг (1,200 МO) 800 мг (1,200 МO) 800 мг (1,200 МO) 800 мг (1,200 МO)
      19+ 1,000 мг (1,500 МO) 1,000 мг (1,500 МO) 1,000 мг (1,500 МO) 1,000 мг (1,500 МO)

      Обмеження і протипоказання

      Прийом препаратів вітаміну Е необхідно погодити з лікарем при тяжкому кардіосклерозі, інфаркті міокарда і підвищеному ризику розвитку тромбозів кровоносних судин.

      Протипоказанням до їх застосування може стати підвищена індивідуальна чутливість до токоферолу і тяжкі порушення функції печінки.

      Побічні ефекти

      Можливі поодинокі випадки алергії у схильних до неї людей і симптоми подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту (біль у животі, нудота, діарея).

      згорнути
    • Харчові джерела

      Велика кількість вітаміну Е міститься переважно у рослинних продуктах, особливо у свіжих, необроблених овочах і зернових. Дуже багато токоферолу в оліях. Але жирні кислоти збільшують потребу організму у вітаміні Е, і чим більше ми їх споживаємо, тим більшої кількості вітаміну потребуємо.

      Зараз вітамін Е додають у маргарин, кукурудзяні пластівці і деякі інші продукти.

      Вміст токоферолів (в мг на 100 г) в деяких харчових продуктах (R.H. Bunnell, 1965; W.H. Senrell, 1972)

      Назва продукту Загальний вміст
      токоферолів
      Вміст
      a-токоферолу
      Олія соняшникова 40-70 23-46
      Кукурудзяна олія 40-80 14,7-23,6
      Соєва олія 50-160 6,4-24,2
      Оливкова олія 4,5-7 3,0-7,2
      Масло 1,0 1,0
      Яловича печінка 1,62 0,63
      Свіжий горох 1,73 0,55
      Свиняче сало 0,59 0,53
      Суха квасоля 1,68 0,47
      Свіжі яблука 0,51 0,31
      Білий хліб 0,23 0,10
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Вітамін Е практично не виводиться з сечею, і його запаси в організмі швидко виснажитись не можуть. Тому у здорових дорослих людей дефіцит токоферолу зустрічається нечасто. Однак, симптоми нестачі можуть проявлятися у новонароджених і людей з хворобами органів травлення, що перешкоджають засвоєнню вітаміну Е.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Ранніми проявами дефіциту токоферолу вважають прогресуючу м’язову слабкість і порушення менструального циклу у жінок.

      В перспективі авітаміноз Е може призвести до анемії, розвитку тяжкої м’язової дистрофії, порушенням чутливості і координації рухів, омертвінню ділянок печінки, чоловічому і жіночому безпліддю.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Нестача вітаміну Е в організмі лікується включенням у раціон багатих ним продуктів, а також прийомом препаратів токоферолу внутрішньо або внутрішньом’язово.

      Дози вітаміну E звичайно вимірюються у міжнародних одиницях (МО) або в міліграмах (мг).

      1 МО = 1 мг a-токоферолу ацетату = 0,67 мг a-токоферолу

      1 мг a-токоферолу = 1,49 мг a-токоферолу ацетату = 1,49 МО.

      Для визначення профілактичних доз вітаміну також використовується термін «еквіваленти токоферолу» (ЕТ або TE)

      1 мг TE 1 мг a-токоферолу
      0,5 мг TE 1 мг b-токоферолу
      0,1 мг TE 1 мг g-токоферолу
      0,3 мг TE 1 мг a-токоферолу

      При тяжких формах гіповітамінозу лікування починають з високих доз (30-100 мг на добу) протягом 5-7 днів з наступним переходом на прийом профілактичних (рівних природній добовій потребі) доз протягом 1-2 місяців, і при необхідності довше. Після перерви в 3-6 місяців курс лікування можна повторити.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Вітамін Е схильний накопичуватись в організмі. Тому ризик гіпервітамінозу для нього, як і для інших жиророзчинних вітамінів, значно вище, ніж для водорозчинних вітамінів. Причиною цього може стати як одноразове введення надмірної дози, так і тривалий безконтрольний прийом вітаміну Е в дозах, значно вищих за добову потребу.

      Симптоми гіпервітамінозу

      До перших проявів надлишку вітаміну Е відносяться: нудота, здуття живота, діарея і підвищений артеріальний тиск.

      При тривалому застосуванні вітаміну Е можливе підвищення чутливості до інсуліну у хворих на цукровий діабет.

      Разове застосування надвисоких доз (більше 100 мг на кілограм ваги тіла за добу), особливо, у недоношених дітей, може викликати некротизуючий ентероколіт і сепсис.

      Лікування гіпервітамінозу

      Лікування наслідків накопичення надлишку токоферолу в організмі повинно проводитись під контролем лікаря, при необхідності – у стаціонарі. У цей період скорочують надходження вітаміну Е з їжею, багато п’ють, приймають сечогінні засоби і ентеросорбенти (активоване вугілля, карбосфер, карболонг, ентеросгель).

      Роль вітаміну Е у лікуванні хвороб

      Крім як профілактики і лікування гіповітамінозів, токоферол застосовується:

      • при тяжких фізичних навантаженнях, перевтомі, під час одужання після тяжкої хвороби;
      • при порушеннях менструального циклу, клімактеричних вегетативних порушеннях і загрозі переривання вагітності;
      • при порушеннях функції статевих залоз у чоловіків;
      • при первинній м’язовій дистрофії і вторинній посттравматичній міопатії;
      • при захворюваннях зв’язкового апарату хребта і м’язів;
      • при тяжких захворюваннях нервової системи (епілепсія, боковий аміотрофічний склероз і т.д.);
      • при псоріазі, склеродермії та інших шкірних захворюваннях;
      • при гіпотрофіях у дитячому віці (особливо у недоношених дітей);
      • при схильності до спазмів периферійних судин;
      • при комплексному лікуванні розладів системи антиоксидантного захисту.
      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Світло руйнує вітамін Е під час зберігання продуктів, а тепло – в процесі приготування. Максимум токоферолу після обробки зберігають олії кукурудзи і сої, тому вони вважаються найбільш корисними. Зернові містять більше вітаміну Е, ніж овочі, але більше втрачають його на кухні. Тому джерелами токоферолу вважають тільки висівки і пророщену пшеницю.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • У взаємодії з вітамінами А, С і селеном токоферол різко посилює антиоксидантний захист організму. Вітамін Е сприяє нормальному обміну вітаміну D в печінці, запобігає і послаблює побічні ефекти ліків.

      Несприятлива

      • Ксенікал, холестрамін, гастал знижують і уповільнюють засвоєння вітаміну Е.
      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну E в Україні регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я N272 від 18.11.1999 року

      Добова потреба здорових громадян України у вітаміні Е (мг)

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяця 3 3
      4-6 місяців 4 4
      7-12 місяців 5 5
      1-3 роки 6 6
      4-6 років 7 7
      6 років (учні) 8 8
      7-10 років 10 10
      11-13 років 13 10
      14-17 років 15 13
      18 років і старше 15 15

      Для порівняння наводимо американські дані (за даними Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition)

      Вікова група Добова потреба (мг)
      Грудні діти
      0-6 міс 4
      7-12 міс 5
      Діти
      1-3 роки 6
      4-6 років 7
      7-10 років 11
      Чоловіки
      11-14 років 15
      15-18 років 15
      19-24 роки 15
      25-50 років 15
      > 50 років 15
      Жінки
      11-14 років 15
      15-18 років 15
      19-24 років 15
      25-50 років 15
      > 50 років 15
      Вагітні 15
      Годувальниці 19
      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали - висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін B7 (вітамін Н, біотин) необхідний для роботи дев’яти ферментативних систем людського організму. детальніше

    Косметологи називають його «вітаміном краси», оскілки біотин відповідає за здоров’я шкіри, волосся і нігтів.

    У 1916 році біолог Бетеман помітив, що у лабораторних щурів, котрі їдять велику кількість свіжого яєчного білка, почала випадати шерсть. Після того, як тваринам почали давати варений жовток, симптоми зникли. Але тільки у 1935 році вченим вдалося виділити 1,1 міліграм біотину з 250 кілограмів висушеного жовтка. До цих пір виробництво вітаміну B7 залишається досить дорогим процесом.

    Вітамін B7 необхідний для нормального протікання енергетичних процесів, для росту, синтезу жирних кислот, антитіл і травних ферментів. Він понижує рівень цукру в крові, запобігає надмірному виділенню шкірного сала і себореї. Доставляє до клітин шкіри, нігтів і волосся сірку, необхідну для їх здоров’я, і, тим самим, запобігає передчасній появі зморшок і сивини.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Гранично допустимі дози біотину не встановлені зважаючи на його низьку токсичність.

      Обмеження і протипоказання

      Обмеженням при прийомі вітаміну B7 може стати індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість.

      Побічні ефекти

      Побічні ефекти можливі тільки при індивідуальній підвищеній чутливості до біотину: біль за грудиною, задишка і алергічні висипи на шкірі.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Вітамін B7 міститься у багатьох продуктах рослинного і тваринного походження. Серед самих багатих – пивні дріжджі, печінка, бобові, цвітна капуста, горіхи, яєчний жовток, свіжі овочі, банани, морська риба. Весною хорошим джерелом вітаміну стають листя салату, зимою – вівсяна каша.

      Вміст біотину у деяких харчових продуктах (у мікрограмах на 100 г продукту)

      Продукт мкг в 100 г
      Свиняча печінка 250
      Яловича печінка 200
      Боби соєві 60
      Арахіс 40
      Рисові висівки 46
      Яйце куряче, жовток 30
      Капуста цвітна 17
      Гриби шампіньйони 16
      Сардини 24
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      При нормальному раціоні дефіцит вітаміну B7 спостерігається рідко. Однак, його може спровокувати тривале голодування, внутрішньовенне харчування і лікування антибіотиками, що знищують кишкову флору.

      В сирому яєчному білку міститься речовина авідін, перешкоджаюча всмоктуванню вітаміну B7. Тому авітаміноз може виникнути у спортсменів, які споживають велику кількість сирих білків як джерело протеїну.

      Крім спортсменів, до групи ризику входять діти віком до 6 місяців, особливо на штучному годуванні. Вада біотінідази (вроджене захворювання обміну речовин) може привести до смерті. Вчені не заперечують і можливість зв’язку між дефіцитом біотину і синдромом раптової дитячої смерті.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Ознаки нестачі біотину подібні до симптомів дефіциту всіх вітамінів групи В. Це депресія, безсоння, втрата апетиту, сухість шкіри і випадіння волосся. Аналізи можуть показати підвищення рівня холестерину і цукру у крові.

      Якщо не почати лікування, ці симптоми посиляться, а також, розвинеться лускатий дерматит і анемія.

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      З лікувальною метою біотин призначається лікарем. Звичайно дози складають 30-100 мкг на добу дорослим і від 5 до 20 мкг на добу дітям. При необхідності, частіш за все пов’язаній з важкістю хвороби, доза може бути збільшена до кількох міліграм на добу. Біотин може застосовуватись тривалий час, хоча прийнята тривалість неперервного курсу складає 1 місяць.

      Препарат приймають до їжі, запиваючи невеликою кількістю води.

      Гіпервітаміноз

      Випадки гіпервітамінозу В7 або будь-яких негативних наслідків прийому великих доз біотину у медичній практиці не описані.

      Інші захворювання

      Зв’язок з дефіцитом вітамінів

      Підвищена потреба у вітаміні B7 виникає при цілому ряді хвороб тих органів і систем, за роботу яких біотин несе відповідальність:

      • підвищена жирність або сухість волосся, посічені кінчики, тонкість, випадіння, рання сивина;
      • дерматит, грибкові інфекції, жирна себорея, сухість і лущення шкіри, псоріаз;
      • ламкість, розшарування, порушення росту і структури нігтів, грибкові інфекції;
      • захворювання шлунково-кишкового тракту (синдром мальабсорбції, недостатність біотінідази);
      • психоемоційні розлади;
      • цукровий діабет.
      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін В7 стійкий до дії високої температури, лугів, кислот і кисню. Однак, перегріті під час жарки або приготування у фритюрі жири можуть погіршувати його засвоєння.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      Вітамін В7 посилює ефект, якщо його приймати разом з вітаміном В12, фолієвою і пантотеновою кислотою. Прийом біфідобактерій сприяє збільшенню продукування біотину в кишечнику, а магній прискорює його перетворення у активну форму.

      Несприятлива

      Алкоголь, антибіотики і протисудомні засоби зменшують кількість вітаміну В7 у організмі. А сирий яєчний білок містить речовину авідин, що перешкоджає всмоктуванню біотину. Все це може стати причиною авітамінозу.

      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендована доза вітаміну B7 має широкі межі через низьку токсичність біотину. В Україні вікові і статеві норми споживання біотині не встановлені, а в Росії коливаються між 30 і 100 мкг на добу.

      Добову потребу здорових мешканців США у біотині наводимо за даними Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition.

      Вітамін B7 (мікрограм на добу)

      Вікова група Добова потреба (мкг)
      Грудні діти
      0-6 міс 5
      7-12 міс 6
      Діти
      1-3 роки 8
      4-6 років 12
      7-10 років 20
      Чоловіки
      11-14 років 25
      15-18 років 25
      19-24 роки 30
      25-50 років 30
      > 50 років 30
      Жінки
      11-14 років 25
      15-18 років 30
      19-24 років 30
      25-50 років 30
      > 50 років 30
      Вагітні 30
      Годувальниці 30
      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали - висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін К отримав свою назву від першої букви у слові «коагуляційний», оскільки раніше його вважали необхідним виключно для нормального згортання крові. детальніше

    Однак у 1990-х роках було доведено важливість вітаміну К і для здоров’я кісткової тканини.

    За даними досліджень, вітамін К регулює рівень кальцію. Адже його недостача руйнує зуби і кістки, а надлишок ущільнює стінки судин і холестеринові бляшки.

    Деякі білки, що складають тканину серця і легень, не можуть бути синтезовані без вітаміну К. Крім того, він сприяє виробленню енергії в організмі.

    В косметології вітамін К використовується для зменшення темних кіл під очима, завдяки властивості відновлювати кровоносні судини і освітлювати шкіру.

    згорнути
    • Безпека прийому

      Максимальні дози для дорослих:

      • при прийомі внутрішньо разова - 0,03 г, добова - 0,06 г;
      • разова внутрішньом’язово - 0,015 г, добова - 0,03 г.

      Доза для новонароджених - не вище 0,004 г.

      Обмеження і протипоказання

      Препарати вітаміну К протипоказані при підвищеній індивідуальній чутливості, підвищеному згортанні крові і тромбоемболії. При гемофілії і хворобі Верльгофа вони неефективні.

      Застосування препаратів вітаміну К в дозах, що перевищують добову потребу, потребує обов’язкового узгодження з лікарем.

      Побічні ефекти

      При передозуванні препаратів вітаміну К зрідка виникає підвищений вміст у крові факторів згортання і жовчного пігменту білірубіну; в поодиноких випадках у дітей розвивається отруєння, що видає себе судомами.

      згорнути
    • Харчові джерела

      Вітамін К виробляється бактеріями у кишечнику і потім зберігається у печінці. Але таким способом забезпечуються лише мінімально необхідні потреби організму, і більшу частину вітаміну К ми повинні отримувати з їжею.

      Зелені листя рослин синтезують вітамін К під дією сонячного світла. Тому його у суттєвій кількості містить салат, капуста, шпинат, кропива, морська капуста і зелений чай. Серед тваринних продуктів потрібно відмітити свинячу печінку і курячі яйця.

      Вміст вітаміну К у деяких харчових продуктах (в мг на 100 г)

      Продукти харчування (100 грам) Мікрограми
      Зелена листова капуста 500-600
      Свиняча печінка 600
      Шпинат 350-450
      Броколі 210
      Крес-салат 200
      Телятина 150
      Баранина 150
      Качанний салат 120
      Яловичина 100
      Тріска 100
      Морква 100
      Картопля 80
      Кольорова капуста 80
      Квасоля 45
      Огірки, кабачки 30
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Дефіцит вітаміну К у здорових дорослих людей зустрічається рідко: у випадку голодування або прийому ліків, що заважають засвоєнню вітаміну. Частіше небезпека гіповітамінозу К виникає у дітей в перші 5 днів життя, коли їх кишечник ще недостатньо заселений мікрофлорою, здатною синтезувати вітамін К.

      Натомість, причинами гіповітамінозу К у дорослих можуть стати хвороби:

      • припинення засвоєння вітаміну К у кишечнику (частіше за все при захворюваннях печінки, особливо, при жовтяниці);
      • припинення синтезу вітаміну К кишковою мікрофлорою (наприклад, при дисбактеріозі).

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Нестача вітаміну К у організмі частіш за все проявляється у вигляді кровотеч та їх наслідків.

      У новонароджених:

      • чорне дьогтьоподібне випорожнення (мелена);
      • точкові крововиливі під шкірою (геморрагічна пурпура);
      • кровоточивість з пуповинного залишку;
      • кров’янисті виділення з статевих органів у дівчаток.

      У дорослих:

      • кровотечі;
      • порушення роботи кишечнику;
      • хворобливі тривалі менструації;
      • підвищена втомлюваність;
      • анемія.

      Без відповідного лікування авітаміноз К призводить до небезпечних для життя порушень згортання крові з рясними непереривними кровотечами.

      Лікування

      Для лікування гіповітамінозу К в медичній практиці використовують отримані синтетичним шляхом аналоги вітаміну – фітоменадіон і вікасол.

      Дорослим:

      • внутрішньо 0,015-0,3 г на добу;
      • внутрішньом’язово 0,01-0,015 г на добу.

      Дітям:

      • до 1 року – 0,002-0,005 г на добу;
      • до 3 років – 0,006 г на добу;
      • 3-4 років – 0,008 г на добу;
      • 5-9 років – 0,01 г на добу;
      • 10-14 років – 0,015 г на добу.

      Добову дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Лікування триває 3-4 дні з наступною перервою на 4 дні, при необхідності курс повторюють.

      Породіллям дають добову дозу відразу після прибуття у пологовий будинок, а потім, якщо пологи не почалися, через 12 і 24 години.

      Гіпервітаміноз

      Гіпервітаміноз К трапляється тільки у новонароджених і проявляється схильністю до руйнування червоних кров'яних клітин.

      Причини гіпервітамінозу

      Причиною гіпервітамінозу К у новонароджених може стати передозування препаратів цього вітаміну або їх застосування у дітей з вродженою недостатністю ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

      Ознаки гіпервітамінозу

      Зовні гіпервітаміноз проявляється у новонароджених блідістю або жовтушністю шкіри. Аналізи покажуть зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, а також підвищення концентрації непрямого білірубіну.

      Віддаленими наслідками гіпервітамінозу К у дітей може стати важка гемолітична анемія і жовтяниця.

      Лікування гіпервітамінозу

      Припинення прийому вітаміну К, спеціалізована терапія у стаціонарі.

      Інші захворювання

      Крім описаних ситуацій, підвищена потреба у вітаміні К може виникнути при будь-яких хворобах, що супроводжуються кровотечами на фоні уповільненого згортання крові.

      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Засвоєння вітаміну К з овочів підвищується у присутності харчових жирів. Тому рекомендується приправляти овочеві страви олією.

      згорнути
    • Взаємодія

      Речовини, що послаблюють дію вітаміну К:

      • антациди;
      • великі дози вітаміну Е;
      • колестирамін, колестіпол, мінеральні масла, сукралфат, дактиноміцин;
      • великі дози антибіотиків широкого спектру дії.

      В свою чергу, вітамін К може знижувати ефективність протизгортальних, антитромботичних препаратів.

      згорнути
    • Норми споживання

      Добова потреба здорових мешканців України визначена наказом Міністерства охорони здоров’я N272 від 18.11.1999 року

      Вітамін К (в мікрограмах)

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяця 5 5
      4-6 місяців 8 8
      7-12 місяців 10 10
      1-3 роки 15 15
      4-6 років 20 20
      6 років (учні) 25 25
      7-10 років 30 30
      11-13 років 45 45
      14-17 років 65 65
      18 років і старше не встановлена не встановлена

      Для порівняння наводимо рекомендовані норми для США (дані Goodman & Gilman’s “The Pharmacological Basics of Therapeutics” 10th Edition)

      Вікова група Добова потреба (мкг)
      Грудні діти
      0-6 міс 5
      7-12 міс 10
      Діти
      1-3 роки 15
      4-6 років 20
      7-10 років 30
      Чоловіки
      11-14 років 45
      15-18 років 65
      19-24 роки 70
      25-50 років 80
      > 50 років 80
      Жінки
      11-14 років 45
      15-18 років 55
      19-24 років 60
      25-50 років 65
      > 50 років 65
      Вагітні 65
      Годувальниці 65
      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php

    Вітамін В3, відомий також як ніацин, ніацинамід, нікотинамід, нікотинова кислота і вітамін РР. детальніше

    Відіграє ключову роль у регуляції окислювально-відновлювальних процесів, приймає активну участь у синтезі важливих гормонів. У випадку дефіциту вітаміну В₃ страждає нервова система. При хронічній його нестачі розвивається пелагра – тяжке захворювання, здатне навіть привести до смерті.

    Також вітамін В3:

    • бере участь в енерготворенні і тканинному диханні, у синтезі гемоглобіну і формуванні червоних кров’яних тілець;
    • забезпечує нормальну роботу і розвиток нервової системи;
    • розширює судини, покращує кровообіг і знижує тиск;
    • попереджає і полегшує мігрені;
    • запобігає надлишковому утворенню холестерину;
    • стимулює травлення.
    згорнути
    • Безпека прийому

      Щоб уникнути жирового переродження печінки, добова лікувальна доза вітаміну В3 не повинна перевищувати 35 мг у дітей і 50 мг у дорослих.

      Курс лікування триває 20-30 днів, у тяжких випадках – до 40 днів.

      Обмеження і протипоказання

      Препарати вітаміну В3/РР (ніацин, нікотинамід, нікотинова кислота) протипоказані при:

      • підвищеній індивідуальній чутливості;
      • загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки;
      • виражених порушеннях функції печінки;
      • подагрі;
      • тяжких формах гіпертонічної хвороби і атеросклерозу.

      Попереднє узгодження і контроль лікаря необхідні у таких випадках:

      • вагітність;
      • годування груддю;
      • гастрит з підвищеною кислотністю;
      • виразкова хвороба шлунка і/або дванадцятипалої кишки (навіть без загострення);
      • цукровий діабет.

      Для запобігання ускладнень під час прийму препаратів вітаміну В3 їжте більше багатих метіоніном білкових продуктів (сир) або пийте засоби, сповільнюючи відкладання жиру в печінці – ессенціале, холінхлорид та інші.

      Побічні ефекти

      При прийомі великих доз вітаміну В₃ (більше 50 мг) червоніє обличчя, шия і груди, а через розширення судин шкіри відчувається жар. Якщо приймати вітамін після їжі, такої судинної реакції можна уникнути, так як його всмоктування відбувається повільніше. Дуже рідкі випадки печії, нудоти або блювання.

      згорнути
    • Харчові джерела

      У тваринних продуктах вітамін В3 міститься переважно у вигляді нікотинаміду, а в рослинних – у вигляді нікотинової кислоти. Багаті вітаміном печінка, нирки і серце домашніх тварин, риба, яйця, сир, картопля, зелений горошок, томати, солодкий перець, капуста, крупи, бобові, арахіс і, особливо, пивні дріжджі.

      Вміст вітаміну В3 у деяких харчових продуктах (в мг на 100 г)

      Продукт міліграм в 100 г продукту
      Дріжджовий екстракт 58
      Пшеничні висівки 30
      Печінка свиняча 11
      Скумбрія 10
      Курка 8
      Відбивна яловича 6
      Хліб з муки цільного помелу 4
      Ізюм 0,6
      згорнути
    • Пов’язані захворювання

      Гіпо- і авітаміноз

      Причини гіпо- і авітамінозу

      Причиною нестачі вітаміну В₃ може бути неправильне харчування або порушення всмоктування при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту: ентериті, коліті, аскаридозі, виразковій хворобі і т.д.

      Ознаки гіпо- і авітамінозу

      Перші ознаки дефіциту вітаміну В₃ важко відрізнити від симптомів інших хвороб. З боку нервової системи він може проявлятися в погіршенні пам’яті, безсонні, депресії і швидкі втомлюваності. Втрачається апетит, порушується травлення їжі. Шкіра сохне і вкривається тріщинами. Знижується статева активність і вміст цукру у крові.

      Віддалені наслідки гіпо- і авітамінозу

      Тривала нестача вітаміну В3 в раціоні приводить до пелагри. Це захворювання розповсюджене серед хронічних алкоголіків і в регіонах, де їдять переважно ячмінь і кукурудзу.

      Пелагра характеризується ознаками «3 Д»:

      • деменція – слабоумство і психічні розлади;
      • дерматит – тріщини на шкірі, що швидко запалюються, лущення і пігментація шкіри, печіння у кистях і ступнях;
      • діарея – стійкий пронос, що не припиняється.

      Характерним симптомом пелагри є підвищена уражуваність відкритих частин тіла (пелагричні “коміри”, “рукавички”, “чоботи”).

      Лікування гіпо- і авітамінозу

      Самостійний прийом вітаміну В₃ можливий для профілактики гіповітамінозу і лікування його ранніх проявів.

      Профілактичні дози ніацину звичайно складають:

      • 0,015-0,025 г двічі на день для дорослих;
      • 0,005-0,01 г один-два рази на день для дітей.

      Не перевищуйте норми добового споживання і дотримуйтесь вимог безпеки, щоб уникнути гіпервітамінозу.

      Лікування тяжкого гіповітамінозу, його наслідків та інших хвороб, пов’язаних з дефіцитом вітаміну В₃ проводиться по рекомендаціям і під наглядом лікаря.

      При пелагрі призначають:

      • дорослим – по 0,05-0,1 г ніацину 3-4 рази на день внутрішньо;
      • при тяжких формах – внутрішньовенно, внутрішньом’язово або підшкірно по 1-2 мл 1%, 2,5% або 5% розчину 1-2 рази на день;
      • дітям – по 0,01-0,05 г 2-3 рази на день протягом 15-20 днів.

      При інших хворобах:

      • дорослим – по 0,02-0,05 г 2-3 рази на день;
      • дітям – по 0,005-0,01 г 2-3 рази на день.

      Гіпервітаміноз

      Причини гіпервітамінозу

      Причиною гіпервітамінозу В₃ може стати значне перевищення одноразової добової дози, тривалий прийом надмірних доз вітаміну і провокуючі гіпервітаміноз хвороби (фотодерматоз і системний червоний вовчак).

      Ознаки гіпервітамінозу

      При прийомі великих доз вітаміну В₃ (більше 50 мг) червоніє обличчя, шия і груди, а через розширення судин шкіри відчувається жар. Якщо приймати вітамін після їжі, такої судинної реакції можна уникнути, так як його всмоктування відбувається повільніше.

      Віддалені наслідки гіпервітамінозу

      Тривалий прийом великих доз вітаміну В₃ може викликати жирове переродження печінки. Для запобігання цьому потрібно їсти більше продуктів з високим вмістом ліпотропних речовин, що перешкоджають ожирінню печінки. Це сир, оселедець, вівсяна крупа, гречка, пшоно, свіжі овочі, зелень і фрукти.

      Лікування гіпервітамінозу

      Для лікування гіпервітамінозу потрібно припинити прийом вітаміну В₃ і використовувати препарати, що запобігають надлишковому відкладенню жиру в печінці: ессенціале, холінхлорид та інші.

      згорнути
    • Вплив кулінарної обробки на засвоєння

      Вітамін В₃ незначно руйнується при кулінарній обробці і втрачається з водою при відтаванні заморожених продуктів.

      згорнути
    • Взаємодія

      Сприятлива

      • Вітамін В3 посилює дію протитромботичних і серцевих засобів, а його ефект посилюється у комбінації з вітаміном В6 і міддю.

      Несприятлива

      • Засвоєння вітаміну В₃ гальмується деякими антибіотиками і сечогінними засобами. При зловживанні алкоголем вітамін В3 посилює його руйнівну дію на печінку.
      згорнути
    • Норми споживання

      Рекомендовані норми споживання вітаміну В3 в Україні регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я N272 від 18.11.1999 року

      Добова потреба здорових мешканців України у вітаміні В3 (мг).

      Вік Чоловіки Жінки
      0-3 місяця 5 5
      4-6 місяців 6 6
      7-12 місяців 7 7
      1-3 роки 10 10
      4-6 років 12 12
      6 років (учні) 13 13
      7-10 років 15 15
      11-13 років 17 15
      14-17 років 20 17
      18 років і старше 20 20

      Для порівняння наводимо добові норми, рекомендовані жителям Великобританії. Вітамін В₃ (мг).

      Вікова група Добова потреба (мг)
      Грудні діти
      0-6 міс 5
      7-12 міс 6
      Діти
      1-3 роки 9
      4-6 років 12
      7-10 років 7
      Чоловіки
      11-14 років 17
      15-18 років 20
      19-24 роки 19
      25-50 років 19
      > 50 років 15
      Жінки
      11-14 років 15
      15-18 років 15
      19-24 років 15
      25-50 років 15
      > 50 років 13
      Вагітні 17
      Годувальниці 20
      згорнути
    • Тематичні статті

      Вітаміни і мінерали – висока якість життя.

      О. Н. Шаповал, Національний фармацевтичний університет.

      http://www.provisor.com.ua/archive/2006/N3/art_07.php